А чи знає депутат Марцінків, що не менше 53 останків учасників того бою лежать під Крутами і ждуть перепожовання? А чи знає депутат Марцінків, що пам'ятник Героям Крут, при всій моїй глибокій повазі до його талановитих авторів, створено за хибною "студентською" версією того бою? Адже головною бойовою силою того бою були не менше 5 сотень курсантів під командою бойового капітана Гончаренка, причому значна частина з них напередодні брала участь у бою з мурав'йовцями під Бахмачем, тобто, мала бойовий досвід. А сотня (116 осіб, включаючи медсестер) допоміжного, а саме так він і називався, студентського куреня під командою студента-сотника Омельченка відігравала в тому бою допоміжну роль. Пам'ятник Героям бою під Крутами у вигляді червоної колони київського університету односторонній, він увічнює лише студентів. Тепер що, курсантам та гімназистам треба свої окремі пам'ятники ставити? Подаю ідею реконструкції - колону університету замінити на трьохгранну стеллу з барельєфами курсанта, студента та гімназиста внизу її. Головною зброєю в тому руеопашному бою був трьохгранний багнет гвинтівки.
Давно пора. Але при методі консенсусу робота такого суду не буде ефективною. Рішення мають прийматися простою більшістю. А читачі розберуться хто є хто.
Маю два томи Носовського та Фоменка "Правильно ли мы понимаемо историю", где сообщается о фальсификации российской истории по указанию Петра I, о том, что "Повесть временных лет", "Слово о полку Игореве", другие древние документы - подделки, а Нестора-летописца вообще на этом свете не было, его тоже придумал Петр I. Ніхто ж цьому не вірить, достовірність літописів та "Слова" підтведжена радіовуглецевим методом. Щодо війни. Нещодавно, в очікуванні суду після закінчення недоторканості, Саакашвілі публічно в Інтернеті покаявся за провокацію Росії на війну з Грузією. Не попадалось Вам? Через пів року все стане ясно. Саакашвілі судитиме грузинський суд, а Ющенка викличуть як свідка. А Ви не звернули увагу на те, який лагідний та ввічливий відносно Росії стиль нинішньої заяви МЗС Грузії? Росія навчила Грузію як з нею розмовляти.
Літописні терміни поляни , древляни , сіверяни не міфічні, а вживані в ті часи, коли писались літописи. Мої пращури поляни, що проживали на території нинішніх київської, черкаської та полтавської областей, ще в 12 столітті, згідно з тими ж літописами, назвали себе українцями, а територію, на котрій проживали, Україною. А Ваші пращури, як Ви правильно написали, ще аж в 17 столітті називали себе сіверянами, а територію, де проживали, - Сіверщиною. Ця назва збереглася аж до сьогодні і ніяка вона не міфічна. Ви і газету, слідуючи своєму етнічному духу так назвали.
Теоретично - так. А в житті спостерігаємо свободу особи без обмежень аж до маразму та дикунства. І ніякої поваги, ні навіть елементарної ввічливості, ні до людини, ні до держави.
Послужити Батьківщині знаннями то досвідом, здобутими в Росії, мені завадила не Україна, а дрібні за духом та намірами ділки, що нею заволоділи. Україну я не ганьблю, я з гіркотою спостерігаю, що моя Батьківщина, маючи такі величезні стартові можливості та потенціал, не стала самодостатньою, тобто справді незалежньою та гордою, живе в борг, на волоску від чергового дефолту, а в соціально-економічному сенсі все більше відстає від тієї ж Росії і навіть Білорусі та скотилася на африканський рівень. Сьогодні і росіяни і білоруси дивляться на нас зверхньо, а то й посиіюються.
Пане Василю, я - нащадок полян, що створили державу Русь, котра сьогодні називаєься Україна. Свій родовід я дослідив до 1780року. Всі мої предки жили на берегах Росі. А Ви - нащадок древлян, котрих мої предки включили до Русі вже за часів Ярослава Мудрого. У нас з Вами різне етнічне походження. Ви такий же українець як, скажімо, гуцул чи татарин.
