с. Ярославка. Бобровицький район. Чернігівщина
Ярославка. Як і Стара Басань була заснована у 1196 році. Назва села походить від імені його засновника - чернігівського князя Ярослава, який правив у 1177-1198 роках.
До початку XVIII ст. Ярославка входила до складу Бобровицької сотні Київського полку і була власністю гетьманів. У 1713 році гетьман Скоропадський віддав Ярославку Києво-Видубицькому монастирю. Тут було створено економію з двох фруктових садів, ставу, водяного млина і винокурні.
У 1738 році в Ярославці з'явився самозванець, що видавав себе за сина Петра І Олексія Петровича. Ним виявився наймит басанського сотника Климовича С. Самозванця підтримував місцевий священик Гаврило Могила. На території села знаходяться рештки поселення «Княже дворище» (ХІІ-ХШ ст.). Поблизу Ярославки виявлено кургани ІІ-І тисячоліття до н.е.
Територія сільської ради розташована в західній частині району, межує з територіями Бобровицької міської, Марковецької, Озерянської, Старобасанської, Щаснівської сільських рад Бобровицького району. Західна частина території Ярославської сільської ради межує з Київською областю.
Відстань до районного центру автомобільними шляхами - 10 км, до обласного центру - 115 км. На території сільської ради розташована залізнична зупинка.
За даними перепису 2006 року в Ярославській сільраді проживають 936 осіб.
Уродженцями села є Шевенок Д.Я., Герой Радянського Союзу, Крамаренко Б.С., кавалер трьох орденів Слави.
