Марківці (Бобровицький район)
Марківці
Область Чернігівська
Основні дані
Засноване/перша згадка 1750
Населення 1504
Площа 5,481 км²
Густота населення 274 осіб/км²
Поштовий індекс 17421
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°43.83' пн.ш. 31°14.85' сх.д.
Адреса місцевої ради
17421 с. Марківці, вул. П. Зубка, 44, тел. 8-046-32-33-0-33.
Марківці — село в Україні, в Бобровицькому районі Чернігівської області. Зміст
1 Історія
2 Населення
3 Пам'ятні місця
3.1 Церкви
4 Ландшафт, рельєф
5 Сільське господарство, агропромисловість
6 Промисловість, комунікації, народне господарство
7 Соціальна сфера
8 Видатні особи
9 Зовнішні посилання
Історія
Село вперше згадується в другій половині XVIII століття
Засновник села — Марко Боклан, козак.
1837 року Петро Андрійович Катеринич, поміщик з Марківців, брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка. На знак подяки, а також за завданням Археографічної комісії в лютому 1846 року село відвідав поет, намалювавши вісім портретів членів сім'ї Катериничів. Чотири з них експонуються в Національному музеї Тараса Шевченка.
1967 року споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям. 1975 року відкрито погруддя П. Н. Зубка.
Населення
Більшість мешканців — україномовні етнічні українці.
Спостерігається активна міграція населення з села до найближчих великих міст: Києва, Броварів, Ніжина тощо. Натомість Марківці поповнюють мешканці сіл, більш віддалених від шляхів сполучення з містами.
Більшість мешканців працює в Києві (відстань до Києва — 56 км, натомість до Чернігова — 85 км без прямого транспортного сполучення), а також у системі Укрзалізниці.
Пам'ятні місця
У селі збереглась ялина, біля якої свого часу відпочивав Тарас Шевченко. Від садиби Катериничів зберігся лише фундамент, на якому побудовано один із корпусів школи. Старовинний храм (1775), як і пізніший, також не зберігся — на його місці розташований обеліск слави.
Церкви
У Марківцях є два православні храми, обидва — Успіння Пресвятої Богородиці (УПЦ Київського та Московського патріархату). Розташовані в центрі неподалік від обеліску.
Ландшафт, рельєф
Марківці знаходяться в долині річки Трубіж. У селі та навколо нього є кілька озер штучного походження. Найвідоміше — Ремня, в центрі села.
Сільське господарство, агропромисловість
В Марківцях є угіддя, орні землі, дві лісові ділянки, є рибогосподарство. На базі колишнього радгоспу діє філія ТОВ «Земля і Воля».
Промисловість, комунікації, народне господарство
Нині територією села пролягає шлях, що з'єднує Бобровицю й Козелець, а також залізниця (ділянка Заворичі — Бобровиця). Є три залізничні зупиночні платформи: «Трубіж», «Ярославка» та «Марківці», зупинка міжміського автобусу.
Біля села знаходяться два дачних селища.
Марківці знаходяться в зоні покриття мобільних операторів Київстар, UMC, Beeline (стійке покриття) та life:) (нестійке покриття).
Соціальна сфера
У селі є Марківецька ЗОШ І-ІІІ ступенів — партнер Українського гуманітарного ліцею, музей історії села (у школі), клуб, кафе, кілька крамниць, гуртожиток, шельдшерський пункт, перукарня, стоматологічний кабінет. Близько половини вулиць заасфальтовано. Село телефонізовано (цифрова АТС — 2003) та газифіковано (2006). Найпопулярніші прізвища - Кот, Буряк, Шевченко.
Видатні особи
В селі народився Герой Радянського Союзу Петро Наумович Зубко, який 1944 року повторив подвиг Гастелло. На його честь названо вулицю.
Також уродженцем села є академік Петро Петрович Кононенко, відомий історик і письменник, директор Інституту українознавства.
Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki....0%B0%D0 %B9%D0%BE%D0%BD%29#.D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F
Посилання:http://markivci.narod.ru.
