| Andrey | Дата: Понеділок, 17-Бер-08, 15:40 | Повідомлення # 1 |
|
Група: Журналіст
Повідомлень: 5
Нагороди: 0
Статус: Відпочиває
| Попри те, що натуропати прирівнюють цукор до білої отрути, люди не лише не відмовляються від нього, а вживають у величезних кількостях. Багато хто це робить тому, що звик до солодкого смаку напоїв та десертних страв і не може відмовитися від цього задоволення, жертвуючи здоров’ям. Про те, що цукор можна замінити менш шкідливими, але не менш солодкими речовинами, дехто навіть не знає.
Цукор виснажує
підшлункову залозу
Тим часом цукор далеко не завжди був такий поширений і доступний для споживача. Хоча цей продукт відомий людству понад 1500 років, протягом тривалого часу він залишався екзотичним і високовартісним. Його продавали у невеликій кількості в аптеках, як ліки.
Масове вживання цукру почалося з ХІХ століття після того, як було налагоджено його промислове виробництво із цукрової тростини і цукрового буряку. За хімічною структурою цукор — це дисахарид сахароза. Під дією фермента підшлункової залози амілази в тонкій кишці сахароза розщеплюється на глюкозу і фруктозу. Фруктоза легко засвоюється клітинами організму, не перевантажуючи його. Вона є в натуральному меді, тому мед у невеликій кількості рекомендують вживати замість цукру хворим на цукровий діабет. Засвоєння ж глюкози потребує інсуліну — внутрішнього гормону, який виробляється в підшлунковій залозі. Якщо цукру надходить занадто багато, підшлункова залоза перевантажується, її інсулярний апарат виснажується, у кров надходить менше інсуліну, його не вистачає для переробки глюкози, і в організмі виникають серйозні проблеми. Зокрема, небезпечне захворювання, яке набуває широких розмахів, — цукровий діабет.
Люди значно перевищують
норму вживання цукру
Яка ж кількість цукру вважається надмірною? Та, яка перевищує норму, — 25-40 г на день для дорослої людини. Але дуже мало кому вдається дотримуватися цієї дози, через те що цукор у великих кількостях міститься в різних продуктах харчування, передусім ідеться про солодощі: цукерки, мармелад, марципани, морозиво, здобні булочки, торти, тістечка, рулети тощо, а також солодкі напої, які сьогодні дуже популярні і серед дорослих, і серед дітей. З точки зору збереження здоров’я ці напої не такі вже й безпечні. Американський центр науки й інтересів суспільства назвав їх «рідкими цукерками». Приміром, у 0,5 л солодких газованих напоїв може міститися до 35—40 г цукру, в кухлі квасу (330 мл) — 25 г, у банці пива (330 мл) — до 15 г.
Окрім того, люди зазвичай кладуть кілька ложечок цукру в чай чи каву, компоти, млинчики, сирники тощо. Тож перевищити денну норму цукру, навіть не підозрюючи про це, дуже легко. І не дивно, що хвороби, зумовлені надмірним вмістом цукру в крові, поширюються.
Цукровий діабет став
світовою проблемою
В Україні зареєстровано понад 1 млн хворих на цукровий діабет. Ця проблема стосується не лише нашої країни, вона набула світового масштабу. Згідно з висновками екс¬пертів ВООЗ, унаслідок швидких темпів поширення в Азії американських фаст-фудів з нездоровим харчуванням та надмірною кількістю газованих напоїв у поєднанні з малорухливим проведенням часу перед моніторами гральних автоматів та генетичними особливостями азіатів, серед мешканців цього континенту прискореними темпами зростає кількість захворювань на цукровий діабет. Для азіатів він несе більшу загрозу, аніж пташиний грип. Науковці стверд¬жують, що в ХХІ ст. вперше за останні 200 років епідемія діабету може зменшити середню тривалість життя в глобальному світовому масштабі.
У більшості випадків проблема цукрового діабету постає перед людьми старшого віку внаслідок виснаження підшлункової залози, а також розвитку атеросклерозу судин. Але від неї не захищені й молоді люди. Їхня підшлункова залоза може постраждати внаслідок перенесених гострих інфекцій, які гальмують процес вироблення інсуліну. Якщо діабет проявляється у легкій формі, то для нормалізації стану буває достатньо припинити вживання цукру, замінивши його медом чи іншими продуктами.
Штучні замінники цукру —
підберіть собі за смаком
Шкідливість цукру для організму спонукала вчених до пошуків його замінників. Тим паче, що він не належить до безальтернативних продуктів.
На сьогодні є кілька замінників цукру, які визнані й до¬зволені до вживання Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Сахарин (позначається як Е-954) — за хімічною структурою являє собою натрієву сіль ортосульфобензойної кислоти. Вже понад 100 років сахарин широко використовують для підсолодження чаю та інших напоїв, лікарських засобів, а також у харчовій промисловості. Свого часу науковці різних країн ретельно досліджували сахарин щодо його безпечності для людини. Під час експериментів на лабораторних тваринах, яким щоденно вводили внутрішньовенно від 50 до 200 мг сахарину на 1 кг маси тіла, було виявлено тривожну картину: злоякісне переродження клітин у деяких внутрішніх органах. Це спричинило тривогу, і в декількох країнах тимчасово було заборонено вживання сахарину. Однак після проведення додаткових досліджень сахарин дозволили вживати людям. Цей продукт визнали безпечним для людини, адже не виявили його шкідливої дії для її організму. Бо, по-перше, людина вживає сахарин через органи травлення, а не внутрішньовенно, по-друге, у 70-100 разів нижчих концентраціях, ніж у дослідах. До того ж для підвищення безпечності сахарин комбінують з іншими замінниками цукру (а відтак зменшують його кількість). У різних країнах цей продукт випускається під різними фірмовими назвами: «Суслі» (Німеччина), «Сукразит» (Ізраїль), «Діанер» (Чехія) тощо.
Аспартам (Е-951) — білий кристалічний порошок, без запаху, у 200 разів солодший за цукор. Він синтезований у 1970 році. І сьогодні на нього припадає 25% споживчого ринку штучних замінників цукру. Його використовують у виробництві понад 5 тис. найменувань продуктів харчування (йогуртів, молочних сумішей, напоїв, морозива, кондитерських виробів тощо).
До складу аспартаму входять 2 амінокислоти — аспарагінова (40%) і фенілаланінова (50%), а також 10% складного метилового ефіру. Слід відзначити, що всі ці компоненти є в натуральних харчових продуктах. Приміром, у 100 г бананів міститься 135 мг аспарагінової кислоти і 50 мг фенілаланіну. 18-20 мг аспартаму за солодкістю еквівалентні одній чайній ложці цукру. Це дуже популярний засіб для підсолоджування чаю, кави, інших гарячих напоїв. Як і сахарин, його часто випускають у суміші з іншими замінниками цукру, найчастіше з ацесульфамом-К, суміш із яким забезпечує краще смакове відчуття.
Наприкінці 1997 року із аспартаму отримано ще солодший (у 25-30 разів) цукрозамінник неотам.
Цикламати (Е-952). До цієї групи входять натрієві й калієві солі цикламової кислоти. У чистому вигляді — це білий порошок, стабільний у разі переробки і зберігання, добре розчиняється у воді. Ступінь солодкості в 30 разів вищий сахарозної.
У деяких країнах цикламати не використовують, бо в дослідах на тваринах вони спричинювали нефротоксичний (отруєння нирок) і канцерогенний ефекти.
Достовірних фактів стосовно шкідливої дії цикламатів на людину не виявлено. ВООЗ визначила його нешкідливу допустиму дозу для дорослих — до 10 мг на 1 кг маси тіла.
Ацесульфам-К (Е-950) — калієва сіль складної органічної сполуки, білий порошок, термічно і хімічно стійкий, добре розчиняється в у воді, у 150-200 разів солодший за цукор.
Допустима безпечна доза — 15 мг на 1 кг маси тіла.
Сукралоза (Е-955). Складна хімічна сполука із сімейства хлорованих вуглеводів. У чистому вигляді — це кристали біло-кремового кольору, майже в 600 разів солодші за цукор. Розроблена вченими Великої Британії в 1976 році. Сукралоза є найбільш безпечною сполукою серед інших синтетичних цукрових замінників. Її можна вживати навіть вагіт¬ним і малим дітям. Максимально допустима добова доза — 700 мг (5-10 мг на 1 кг маси тіла). Незважаючи на переваги та достоїнства, сукралозу використовують мало, бо порівняно з іншими замінниками цукру вона значно дорожча.
Отизон — український цукрозамінник, розроблений вітчизняними вченими. Це новий синтетичний цукрозамінник. Отизон — білий кристалічний порошок, легко розчинний у воді. Стабільний під час кип’ятіння. Під час медико-біологічних досліджень негативного впливу отизону на організм людини не виявлено. Завдяки властивостям отизону його використовують як замінник цукру у виробництві харчових продуктів. Допустима добова доза для людини становить 4,5 мг на 1 кг маси тіла.
Стевія — натуральний
замінник цукру
та еліксир здоров’я
Стевію здавна вирощували у Південній Америці, і її використовували аборигени-індіанці через солодкий смак. Адже ця рослина в 30 разів солодша за цукор.
На початку 30-их років минулого століття на неї звернули увагу і європейці: французькі дослідники отримали з листя стевії білу кристалічну речовину стевіозид, яка в 300 разів перевищувала солодкі якості цукру. Як показали результати досліджень, солодкість листя стевії зумовлена наявністю в ній органічних сполук невуглеводної природи — дитерпенових глікозидів, тому вона, на відміну від цукру, який складається з вуглеводів, не завдає шкоди організму. Дослідження, виконані українськими вченими, довели абсолютну безпечність стевії навіть у разі тривалого вживання. Зважаючи на це, стевію почали активно застосовувати у харчовій промисловості багатьох країн. Зокрема, в Японії втілено у виробництво близько 250 «стевієвих» патентів. З кінця 1980-их років стевію вирощують в Україні (Крим), Молдові, Узбекистані і Росії.
Подальші результати досліджень стевії показали, що ця рослина є корисною не лише як природний замінник цукру. В ній міститься багато потрібних людині мікроелементів: кальцій, магній, натрій, калій, фосфор, цинк, залізо, вітаміни А, С, ефірні олії, нікотинова кислота. Вона нормалізує діяльність ферментних систем організму, відновлює вуглеводний, ліпідний і білковий обмін, знижує рівень холестерину в крові, нормалізує артеріальний тиск, нейтралізує і виводить токсини та радіонукліди, відновлює мікроциркуляцію крові, стимулює діяльність органів травлення і сечовивідних органів.
Окрім того, стевія чинить імуномодулювальну антистресову, антианемічну, бактеріологічну, гепатопротекторну й протизапальну дії, підвищує фізичну і розумову активність, поліпшує сон. Слід відзначити, що стевія — ідеальний підсоложувач дитячого харчування, бо пригнічує ріст хворобо¬творних мікробів. А ще вона захищає слизову оболонку органів травлення від подразнення. Якщо аспірин, бутадіон чи інші протизапальні препарати приймати разом зі стевією, вони не ушкоджуватимуть шлунок.
Дорослим для оздоровлення організму, профілактики хвороб, підвищення імунітету рекомендують щоденно вживати 2,5-3 г (1 чайну ложку) стевії, з лікувальною метою — 5-10 г (2-3 чайні ложки). Дітям до 1 року дають 0,5 г стевії, з 2 до 5 років — 1 г, з 5 до 12 років — 1,5 г.
Спосіб застосування:
1. Вранці натще 1 ч. л. порошку стевії запити 100 г теплої води (забезпечите собі на весь день відчуття бадьорості).
2. 1 ч. л. порошку залити склянкою окропу, настояти 3-5 хвилин, додавати настій за смаком до чаю, компоту, молока, каші, домашнього сиру тощо.
3. Стевію можна застосовувати замість цукру за цукровим еквівалентом під час заготівлі овочевих і фруктових консервів.
Застосування стевії з лікувальною метою рекомендується у разі цукрового діабету, ожиріння, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, алергійних хвороб, зниженого імунітету, захворювань крові (анемії різного генезу), порожнини рота (карієс, пародонтоз), травного тракту та нирок.
Повідомлення відредагував Andrey - Понеділок, 17-Бер-08, 15:45 |
| |
| |
