Українець звинувачує Німеччину
27-Лют-11 1817 0
Як я був дитиною, Сталін засудив мене на смерть штучним Голодомором. Німці взяли мене як українця у складі радянської армії в полон, де хотіли вбити мене голодом і рабством. ЗСА (США) та Ізраїль обманом звинувачували мене як “Івана Ґрозного.” В результаті, я просидів вісім з половиною років в тюрмі і п’ять років в камері смерти. Хоч я був невинний, але кожного з тих 1,800 днів, які я провів у камері смерти, я боявся, що загину з причини неймовірного обману й політичних мотивів зкорумпованих прокурорів та суддів, котрі не шукали справедливости.
Тепер, на схилі днів мого життя, Німеччина, держава котра з нещадною жорстокістю убила мільони невинних людей, пробує знищиити мою гідність, мою душу, мого духа, і врешті, моє життя. Робить вона це шляхом показового політичного судового процесу, де осуджує мене, українського селянина, за злочини скоєні Німеччиною під час ІІ-гої світової війни. Замість судити справді винних німців і фольксдойчерів, вибрали мене, чужинця, котрий перебував у брутальному військовому полоні. Німецька зброя тортур, задіяних у цьому судовому процесі включає приховування виправдовувальних доказів, фальсифікацію історії, впровадження так званих “юридичних принципів”, які дотепер не існували в німецькому праві, змови з обманцями-прокурорами в Ізраїлі та ЗСА (США), та нерозсудливу байдужість до кожного аргументу чи виправдовувального доказу, які були представлені моїми оборонцями і повинні вже були завершитись моїм звільненням.
Боячись правди, німецький суд і прокурори, подальше відвертаються від справедливості, бо відмовляються:
1. вимагати від Росії та України Досьє 1627, 1400 сторінковий протокол слідства НКВД/МВД щодо мене.
2. вимагати від Росії та України Досьє 15457, протокол слідства щодо Ігната Данильченка, і особливо протокол його допиту щодо мене, проведеного на бажання американських властей в 1983-1984.
3. вимагати, щоб була проведена кваліфікована експертиза високоякісних фотографій підпису на документі 1391-Травники, який фальшиво приписують мені.
4. прийняти як історичний факт, що нацисти голодом катували військополонених українців таких як я, щоб 3.5 мільони з них загинуло.
5. прийняти як історичний факт, що, на підставі незаперечних доказів з багатьох країн та свідків, військополонені в Травниках були справді примушені під загрозою смерті до виконання розпоряджень та були страчені за спробу дезертирства.
6. прийняти як історичний факт, на підставі цілого запротоколування в судах ЗСА (США) та Ізраїлі, що мене вже раніше оскаржували і виправдали та звільнили за ці ж самі злочини, котрі приписують мені тут, у Німечині.
Я вижив усупереч жорстокості Сталіна та нацистської Німеччини, як і несправедливому смертному вирокові Ізраїля та ЗСА (США). Я пережив неймовірні сталінські страхіття і смерть Голодомором, в нацистських таборах - смерть з голоду і випадки людоїдства, а в ізраїлській тюрмі – смерть через повішення. Теперішний суд це - тільки остаточне виконання цих несправедливих та страшних смертних вироків.
Тепер, на схилі днів мого життя, Німеччина, держава котра з нещадною жорстокістю убила мільони невинних людей, пробує знищиити мою гідність, мою душу, мого духа, і врешті, моє життя. Робить вона це шляхом показового політичного судового процесу, де осуджує мене, українського селянина, за злочини скоєні Німеччиною під час ІІ-гої світової війни. Замість судити справді винних німців і фольксдойчерів, вибрали мене, чужинця, котрий перебував у брутальному військовому полоні. Німецька зброя тортур, задіяних у цьому судовому процесі включає приховування виправдовувальних доказів, фальсифікацію історії, впровадження так званих “юридичних принципів”, які дотепер не існували в німецькому праві, змови з обманцями-прокурорами в Ізраїлі та ЗСА (США), та нерозсудливу байдужість до кожного аргументу чи виправдовувального доказу, які були представлені моїми оборонцями і повинні вже були завершитись моїм звільненням.
Боячись правди, німецький суд і прокурори, подальше відвертаються від справедливості, бо відмовляються:
1. вимагати від Росії та України Досьє 1627, 1400 сторінковий протокол слідства НКВД/МВД щодо мене.
2. вимагати від Росії та України Досьє 15457, протокол слідства щодо Ігната Данильченка, і особливо протокол його допиту щодо мене, проведеного на бажання американських властей в 1983-1984.
3. вимагати, щоб була проведена кваліфікована експертиза високоякісних фотографій підпису на документі 1391-Травники, який фальшиво приписують мені.
4. прийняти як історичний факт, що нацисти голодом катували військополонених українців таких як я, щоб 3.5 мільони з них загинуло.
5. прийняти як історичний факт, що, на підставі незаперечних доказів з багатьох країн та свідків, військополонені в Травниках були справді примушені під загрозою смерті до виконання розпоряджень та були страчені за спробу дезертирства.
6. прийняти як історичний факт, на підставі цілого запротоколування в судах ЗСА (США) та Ізраїлі, що мене вже раніше оскаржували і виправдали та звільнили за ці ж самі злочини, котрі приписують мені тут, у Німечині.
Я вижив усупереч жорстокості Сталіна та нацистської Німеччини, як і несправедливому смертному вирокові Ізраїля та ЗСА (США). Я пережив неймовірні сталінські страхіття і смерть Голодомором, в нацистських таборах - смерть з голоду і випадки людоїдства, а в ізраїлській тюрмі – смерть через повішення. Теперішний суд це - тільки остаточне виконання цих несправедливих та страшних смертних вироків.
Мені не залишилось нічого іншого, як показати світві, якою пародією виявився цей суд. Тому, повідомляю, що якщо цей суд не візьме до уваги наявні історичні факти і не використає свої повноваження, щоб розшукати додаткові вирішальні для мене докази (яких ще не розглядав суд), а також не стане обов’язком для нього (суду) добитися справедливости, замість створювати політичний цирк, то я через два тижні проголошую голодівку.
Іван Дем’янюк
| Коментарі (0) |