"Мій тато -- повний ледар"
15-Трав-13 7845 0
Маленький магнітофон
Дитя сидить в кімнаті і займається своїми справами, а ми знаходимося в кухні, здавалося б, далеко від нього. Часто в розмові по телефону або в бесіді з подругою ми можемо кинути необережну фразу про когось, засудити людину або обурюватися на когось.
Навіть, якщо ми впевнені, що дитя зовсім не звертає на нас ніякої уваги, ми можемо глибоко помилятися. А з’ясується це тоді, коли наше чадо видасть нам нашими ж словами «свою думку» про людину, можливо, іноді навіть поставивши цим нас в незручне становище.
«Мені набридли постійні відрядження чоловіка, він думає тільки про себе, – скаржилася своїй мамі Ольга, — він не звертає уваги на нас з сином і на те, що ми тут постійно одні, його зовсім не турбує, що в будинку назбиралося багато чоловічої роботи».
«Там, в сусідній кімнаті, — розпочала свою розмову з дочкою мудра жінка, – у тебе тихенько сидить “маленький магнітофон”. Зараз ти скаржишся на чоловіка, завтра пробачиш йому і забудеш про свою гіркоту, але те, що почув і “записав” у своїй свідомості про свого батька твій син, надалі позначатиметься на їх стосунках».
Добре, коли вчасно знайдеться поряд людина, яка допоможе нам виправити помилки. Адже, якщо дитина знаходиться неподалік від нас, нам необхідно стежити за своєю мовою і свої обурення на чоловіка у жодному випадку не виливати при малюку. Навіть, якщо наші зауваження справедливі, не варто своїми руками руйнувати стосунки тата та дитяти.
Хто формує їх думку
Два брати п’яти і семи років прийшли на день народження до друга. «Наша мама сьогодні виїхала в гості до бабусі, — поділилися з приятелем хлопчики, — а тато залишився з нами. Мама сказала, що тато покараний».
Слухаючи такі розмови малюків, можна не сприйняти серйозно їх слова. Але, якщо задуматися і вникнути в їх суть, стане зрозуміло, що ці хлопчиська вже склали про свого батька певну думку. Яка основа закладається в свідомості хлоп’ят подібною установкою: «тато провинився – мама покарала його»?
Якщо ми запитаємо у своєї дитини, що є її тато або прислухаємося, що наше чадо розповідає про батька своїм друзям – ми почуємо саме ту думку, яку ми заклали в свого малюка своїм ставленням до чоловіка, своїми відгуками про нього.
«Я тільки після смерті чоловіка усвідомила, що не мала бути головою сім’ї. Зараз дуже жалкую про це, адже я виховала двох синів, це, звичайно ж, позначиться на їх сімейному житті. Чому я була такою? Все дуже просто – такою була моя мама, і у мене сформувалося стійке переконання, що віддавати управління сім’єю в руки чоловіка не можна», — розповідає Ніна.
Дітям, вихованим в любові і повазі до тата, дивно чути негативні і недбалі відгуки своїх друзів про їх батьків. Ті малюки, які бачили на ділі прояв пошани до голови сімейства, мають правильне поняття про устрій сім’ї. Таким хлопчикам в майбутньому не складе труднощів узяти на себе відповідальність за своїх дружину і дітей, а дівчаткам нескладно буде бути добрими господинями і вірними дружинами.
Багато хто з нас легко може довести всю правдивість своїх слів і неспроможність чоловіків, стверджуючи: «Дитина повинна знати правду, тут нічого приховувати». Проте, якщо діяти в благо малюка, а не в ім’я задоволення свого роздратування, стане зрозуміло, що нічого доброго в серці дитяти ми не закладаємо, формуючи у нього негативне ставлення до близької людини.
Соціум руйнує те, що не окріпло
Якщо озирнутися навколо і почати звертати увагу на чинники, що негативно впливають на формування правильного ставлення до батька у дитини, ми здивуємося, наскільки часто можна зустріти твердження і приклади неправильної, злої і нечемної поведінки.
Не тільки ми, матері, але і інші родичі, сусіди, вихователі в дитячому садку, передачі і фільми по телевізору – все здатне «підкріпити» наших дітей. Якщо ми не потрудимося формувати правильну позицію в поняттях і поведінці дитини, не переконуватимемо її у вірному ставленні до батька, поганий вплив з боку швидкого зробить свою справу.
«Я до цих пір з подивом згадую свою сусідку, жінку років п’ятдесяти, яка одного разу підійшла до мене, восьмилітньої дитини, і сказала про те, що мій тато – невдаха і ми, його діти, бідні і нещасні, — згадує Лариса, — а потім ця жінка додала, що всі чоловіки однакові. Я довго не могла зрозуміти, чому ми нещасні, адже ми любили свого тата і не усвідомлювали його невдач».
Подібні історії можуть відбутися з кожною дитиною. Якщо нашому чаду не розповість про тата недоброзичлива сусідка, малюк сам може побачити або почути негативне ставлення до свого батька від колег або друзів.
Щоб це не змусило дитину втратити пошану до тата, нам, матерям, необхідно добре потрудитися і словом і справою, щоб закласти міцну основу в серці чада.
Працюючи над образом батька
Стародавня біблейська заповідь свідчить: «Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі» (Вихід 20:12). Ні вихователі, ні вчителі, ні бабусі з дідусями не зможуть навчити наших дітей поважати батьків, якщо ми, матері, показуватимемо своїм життям зворотний приклад. Велика мудрість потрібна жінці, щоб, бачивши слабкості і недоліки чоловіка, не показувати їх дітям, а де потрібно – і покривати їх.
«Я зараз старанно працюю над образом тата у свідомості свого сина, — поділилася мама п’ятирічного Веніаміна, — на мій погляд, я повинна зробити все, щоб показати моїй дитині позитивні риси, які є у нього, які він повинен поважати в батькові і в майбутньому розвивати в собі, як в чоловіка. У всіх людей є недоліки, наш тато теж не без них. Тому я прагну свою незадоволеність висловлювати чоловікові тільки, коли син в дитячому садку або міцно спить. По телефону розмовляю з ним дуже чемно і з любов’ю».
Нашим дітям буде набагато легше в дорослому житті, якщо вони з пелюшок засвоять нескладні правила ставлення до голови сімейства. Не секрет, що велика кількість розлучень сьогодні зумовлена саме невмінням правильно поводитися з чоловіком. Прагнення до рівності з чоловіком в усіх відношеннях зробило свою справу: жінки почали вимагати верховенства, тоді як чоловіки стали жінкоподібними, інфантильними і нездібними нести відповідальність.
«Кожного разу, коли я чую у фільмі або від когось нечемні вислови на адресу батьків, коли я бачу, як нешанобливо поводяться діти або дружини у ставленні до чоловіків, я завжди прагну вказати на ці негативні приклади своїй шестирічній дочці, щоб не залишити ці випадки без уваги і показати їй на цих прикладах, «що таке добре і що таке погано»» — розповідає Марина.
Повага до батька позначиться не тільки в майбутньому на сімейному житті нашої дитини. Чим раніше малюк навчиться поважати старших, тим легше йому буде виходити з конфліктних ситуацій, навчатися в школі, та і бути слухняним вдома з батьками. Повага до батька і знання його сильних сторін дасть дитині відчуття упевненості і захищеності.
Якщо ваша сім’я вважає себе за християнську, то напевно ви знаєте, що веління поважати батьків – це перша заповідь з обіцянкою. Обіцянка полягає в продовженні днів життя людини, яка поважає батька і матір, і як це життя.
Наталя ВорожцоваАмвон
Дитя сидить в кімнаті і займається своїми справами, а ми знаходимося в кухні, здавалося б, далеко від нього. Часто в розмові по телефону або в бесіді з подругою ми можемо кинути необережну фразу про когось, засудити людину або обурюватися на когось.
Навіть, якщо ми впевнені, що дитя зовсім не звертає на нас ніякої уваги, ми можемо глибоко помилятися. А з’ясується це тоді, коли наше чадо видасть нам нашими ж словами «свою думку» про людину, можливо, іноді навіть поставивши цим нас в незручне становище.
«Мені набридли постійні відрядження чоловіка, він думає тільки про себе, – скаржилася своїй мамі Ольга, — він не звертає уваги на нас з сином і на те, що ми тут постійно одні, його зовсім не турбує, що в будинку назбиралося багато чоловічої роботи».
«Там, в сусідній кімнаті, — розпочала свою розмову з дочкою мудра жінка, – у тебе тихенько сидить “маленький магнітофон”. Зараз ти скаржишся на чоловіка, завтра пробачиш йому і забудеш про свою гіркоту, але те, що почув і “записав” у своїй свідомості про свого батька твій син, надалі позначатиметься на їх стосунках».
Добре, коли вчасно знайдеться поряд людина, яка допоможе нам виправити помилки. Адже, якщо дитина знаходиться неподалік від нас, нам необхідно стежити за своєю мовою і свої обурення на чоловіка у жодному випадку не виливати при малюку. Навіть, якщо наші зауваження справедливі, не варто своїми руками руйнувати стосунки тата та дитяти.
Хто формує їх думку
Два брати п’яти і семи років прийшли на день народження до друга. «Наша мама сьогодні виїхала в гості до бабусі, — поділилися з приятелем хлопчики, — а тато залишився з нами. Мама сказала, що тато покараний».
Слухаючи такі розмови малюків, можна не сприйняти серйозно їх слова. Але, якщо задуматися і вникнути в їх суть, стане зрозуміло, що ці хлопчиська вже склали про свого батька певну думку. Яка основа закладається в свідомості хлоп’ят подібною установкою: «тато провинився – мама покарала його»?
Якщо ми запитаємо у своєї дитини, що є її тато або прислухаємося, що наше чадо розповідає про батька своїм друзям – ми почуємо саме ту думку, яку ми заклали в свого малюка своїм ставленням до чоловіка, своїми відгуками про нього.
«Я тільки після смерті чоловіка усвідомила, що не мала бути головою сім’ї. Зараз дуже жалкую про це, адже я виховала двох синів, це, звичайно ж, позначиться на їх сімейному житті. Чому я була такою? Все дуже просто – такою була моя мама, і у мене сформувалося стійке переконання, що віддавати управління сім’єю в руки чоловіка не можна», — розповідає Ніна.
Дітям, вихованим в любові і повазі до тата, дивно чути негативні і недбалі відгуки своїх друзів про їх батьків. Ті малюки, які бачили на ділі прояв пошани до голови сімейства, мають правильне поняття про устрій сім’ї. Таким хлопчикам в майбутньому не складе труднощів узяти на себе відповідальність за своїх дружину і дітей, а дівчаткам нескладно буде бути добрими господинями і вірними дружинами.
Багато хто з нас легко може довести всю правдивість своїх слів і неспроможність чоловіків, стверджуючи: «Дитина повинна знати правду, тут нічого приховувати». Проте, якщо діяти в благо малюка, а не в ім’я задоволення свого роздратування, стане зрозуміло, що нічого доброго в серці дитяти ми не закладаємо, формуючи у нього негативне ставлення до близької людини.
Соціум руйнує те, що не окріпло
Якщо озирнутися навколо і почати звертати увагу на чинники, що негативно впливають на формування правильного ставлення до батька у дитини, ми здивуємося, наскільки часто можна зустріти твердження і приклади неправильної, злої і нечемної поведінки.
Не тільки ми, матері, але і інші родичі, сусіди, вихователі в дитячому садку, передачі і фільми по телевізору – все здатне «підкріпити» наших дітей. Якщо ми не потрудимося формувати правильну позицію в поняттях і поведінці дитини, не переконуватимемо її у вірному ставленні до батька, поганий вплив з боку швидкого зробить свою справу.
«Я до цих пір з подивом згадую свою сусідку, жінку років п’ятдесяти, яка одного разу підійшла до мене, восьмилітньої дитини, і сказала про те, що мій тато – невдаха і ми, його діти, бідні і нещасні, — згадує Лариса, — а потім ця жінка додала, що всі чоловіки однакові. Я довго не могла зрозуміти, чому ми нещасні, адже ми любили свого тата і не усвідомлювали його невдач».
Подібні історії можуть відбутися з кожною дитиною. Якщо нашому чаду не розповість про тата недоброзичлива сусідка, малюк сам може побачити або почути негативне ставлення до свого батька від колег або друзів.
Щоб це не змусило дитину втратити пошану до тата, нам, матерям, необхідно добре потрудитися і словом і справою, щоб закласти міцну основу в серці чада.
Працюючи над образом батька
Стародавня біблейська заповідь свідчить: «Шануй батька твого і матір твою, щоб продовжилися дні твої на землі» (Вихід 20:12). Ні вихователі, ні вчителі, ні бабусі з дідусями не зможуть навчити наших дітей поважати батьків, якщо ми, матері, показуватимемо своїм життям зворотний приклад. Велика мудрість потрібна жінці, щоб, бачивши слабкості і недоліки чоловіка, не показувати їх дітям, а де потрібно – і покривати їх.
«Я зараз старанно працюю над образом тата у свідомості свого сина, — поділилася мама п’ятирічного Веніаміна, — на мій погляд, я повинна зробити все, щоб показати моїй дитині позитивні риси, які є у нього, які він повинен поважати в батькові і в майбутньому розвивати в собі, як в чоловіка. У всіх людей є недоліки, наш тато теж не без них. Тому я прагну свою незадоволеність висловлювати чоловікові тільки, коли син в дитячому садку або міцно спить. По телефону розмовляю з ним дуже чемно і з любов’ю».
Нашим дітям буде набагато легше в дорослому житті, якщо вони з пелюшок засвоять нескладні правила ставлення до голови сімейства. Не секрет, що велика кількість розлучень сьогодні зумовлена саме невмінням правильно поводитися з чоловіком. Прагнення до рівності з чоловіком в усіх відношеннях зробило свою справу: жінки почали вимагати верховенства, тоді як чоловіки стали жінкоподібними, інфантильними і нездібними нести відповідальність.
«Кожного разу, коли я чую у фільмі або від когось нечемні вислови на адресу батьків, коли я бачу, як нешанобливо поводяться діти або дружини у ставленні до чоловіків, я завжди прагну вказати на ці негативні приклади своїй шестирічній дочці, щоб не залишити ці випадки без уваги і показати їй на цих прикладах, «що таке добре і що таке погано»» — розповідає Марина.
Повага до батька позначиться не тільки в майбутньому на сімейному житті нашої дитини. Чим раніше малюк навчиться поважати старших, тим легше йому буде виходити з конфліктних ситуацій, навчатися в школі, та і бути слухняним вдома з батьками. Повага до батька і знання його сильних сторін дасть дитині відчуття упевненості і захищеності.
Якщо ваша сім’я вважає себе за християнську, то напевно ви знаєте, що веління поважати батьків – це перша заповідь з обіцянкою. Обіцянка полягає в продовженні днів життя людини, яка поважає батька і матір, і як це життя.
Наталя ВорожцоваАмвон
| Коментарі (0) |