Інтелігенція зажди була поза (читай - вище) політики. І це дуже гарна позиція. Принаймні для власної гордині. Можливо тому багато хто з моїх приятелів, друзів (людей інтелігентних, розумних, гідних бути в авангарді культури) обрали для себе, як їм здавалося, найчесніший шлях - третю графу у виборчих списках – «протипсіх».

Чудово! Лишатися чесними перед власним сумлінням - похвальна позиція.

Але лишатися на позиції «моя хата скраю» - це трохи з іншої опери...

На жаль, цю арію і виконали ті, хто завтра буде сором´язливо ховати очі, дивлячись на екрани телевізора і ніяковіти, коли обраний лідер буде називати Ахматову - Ахметовою, чи плутати поняття «геноциду» з «генофондом»...

Але попри це, я хочу привітати цих освічених, добрих, гарних, розумних речників нації, котрі здатні цитувати перед камерами Франка і Лесю Українку, як це зробила пані Забужко в останній передвиборчій програмі Шустера (років зо п´ять тому, щоправда, в моді було цитування Гайдеггера, а років зо двадцять - вірші про партію і комсомол, але це вже в забутому минулому). Так от. Є спільна тенденція в тій «таємниці» чому інтелігенцію, як казав Шаріков «душилі-душилі, душилі-душилі». І душити будуть.

Тому що її представники завжди воліли лишатися чесні перед собою - це ж головне!

Ну не можна ж, зрештою, ставити свої інтереси нижче інтересів країни.

Головне ж - лишитися в білому! Цитувати Франка. Їздити по світах.

«Мєтать бісєр». Спілкуватися з розумними людьми і вимикати телевізор, коли тобі соромно дивитись на те, як сірі миші заволодівають твоїм містом, твоєю країною.

І гордо говорити: «Я був (була) проти всіх! Я - не при чому». І не розуміти, що є ситуації, коли ця третя позиція просто неможлива. І розуміти, що коли вибору немає - все одно треба його робити на користь хоча б... обличчя своєї країни в очах іншого світу. Хоча б обличчя...

Я не вірю, що агітуючи голосувати проти всіх, письменниця не розуміла, куди підуть ці відсотки голосів. Вона жінка розумна. І утримається за будь-яких часів. А нова влада, можливо, обіллється сльозами над її книжками про героїв УПА і статевими рефлексіями ліричної героїні. І дозволить їх друкувати.

Я хочу привітати в особі пані Оксани всіх тих, хто вже має свого президента. Тих, хто не «заплямував себе» хибним вибором.

В котрий раз ці вибори показали, що дійсно країна має те, на що заслуговує.

Завтра чи післязавтра, коли ви, ті, хто «протипсіх» прокинетесь і не побачите у вашому місті, скажімо, книгарні, Будинку актора, театру чи будь-якого іншого закладу культури, на місці якого виросте новий банк, готель чи супермаркет, знайте: це зробили ви.

Ірен РОЗДОБУДЬКО, http://www.bukvoid.com.ua/column/2010/02/08/151952.html