Зепп Хольцер. Відкритий лист відповідальним у політиці, економіці і науці

Мої уявлення про відповідальне, природне життя
Ти з’являєшся на світ частіше за все в стерильній лікарні і там тобі одразу підрізають природнє коріння. Тобі роблять щеплення і годують неприродною хімічною їжею. Природнє народження в сімейному колі і природнє підростання були б правильним початком життя молодої людини.

Кожен житель Землі від народження має право на свій власний шматочок землі. Земельна реформа, яка це враховує, вже давно назріла.
Від того, що діти виростають ізольованими від природи і живих істот, вони втрачають природній зв’язок з оточуючим світом. Виростання в симбіозі з рослинами, тваринами й людьми дає досвід взаємовідносин один з одним і мотивує тебе поступати як думаюча особистість. Що справляється із задачами управління, а не боротьби.

Спостереженням за живими істотами ти визначиш, що природа досконала і Творець подумав про всіх, все зв’язано з усіма і що тут нема чого покращувати. Твоє завдання – це оберігати.
Нема «розумних» чи «дурних», кожна людина справиться, якщо її не опікають. «Розумних» чи «дурних» створюємо тільки ми, люди, щоб слабших можна було використовувати. Я переконався в цьому на своєму досвіді в моїх проектах по всьому світу з різними людьми (дорослі, діти,сироти, діти із смітників і т.д.). Отже, не опікати, а дати їм можливість проґвити свої здібності. Переживання успіху, радість, визнання – найвища винагорода, найкраще лікування і в результаті є економічний смисл.Практичним прикадом, що ілюструє це, може бути мій проект БЕРТА, життєвої допомоги в Бад-Аусзее/Штірії. Це перша пермакультура Хольцера в Європі, що пристосована для людей в інвалідних візках.

Проблема наступності поколіньНаші батьки, бабусі й дідусі помирають від нудьги у будинках пристарілих.
Діти і внуки тупіють за комп’ютерними і відео грами і перед телевізором. Сенс Творіння полягає в тому, щоб літні люди передавали досвід і мудрість дітям і внукам. Діти мають право на це і можуть краще підготуватися до життя. Ми повинні усвідомити, що тут ми здійснюємо велику помилку.

«Будинки поколінь» і громадські проекти повинні дати можливість заповнити цей проблі в суспільстві. Урок повинен бути поділений 50:50 між теорією та практикою. В кожному дитячомтсадку повинен бути город, в кожій школі – підсобне господарство і в кожному університеті – садиба. Це практичні експериментальні можливості і навчальні заклади для майбутнього наших дітей, отже й майбутнього суспільства.

Освіта – спеціалізація – прогрес - отупіння
Дякуючи сучасному, так званому прогресивному навчанню молоді люди виховуються у відриві від Природи і викорчуваними з неї. Якщо ти сам не спостерігав за взаємозалежностями, взаємодіями в коло обігу Природи, ти не зможеш зрозуміти їх. Ти не зможеш також влаштуватися в цей коло обіг досконалості Творіння.

І що в результаті? Ти віриш в те, що можеш покращити круговерті Природи і починаєш боротися з ними. Твоя задача – втручатися в Природу тільки направляючи її. При цьому без здорового глузду і творчого мислення вже не обійтися.
Наші діти й онуки тупіють в школах і університетах не через те, що вчителі і професори надто «тупі». Ні! А через те, що професори зобов’язані вести заняття за навчальною програмою, яку вони часто самі не підтримують. Вчителі дають можливість використати себе політикам і лобістам. Але де є воля, там є й шлях, пане професоре! Якщо ж професор залежний від політичної партії і знаходиться під впливом лобістів, тоді він не може й не буде нічого змінювати. Наша наука до того відокремилась від практики, що її теорія вже не сприймається широкими масами. Вона втратила багато ланцюгів. Наука й політика сьогодні вже втратили той момент, коли треба було відповідно реагувати на величезні руйнування Природи (потепління клімату). Вплив грошей і корупція заважають, певно, необхідним реакціям і діям. Катастрофи досягнуть масштабів, які приведуть до колапсу цієї хворої системи. Забрудненя повітря, отруєння води і землі використанням хімії і мінеральних добрив позбавляє нас здорової життєвої основи.
Харчування – це твоя медицина

Селянин повинен вирощувати наповнені життям продукти харчування, а не лишень харчувальні засоби, отруєні хімією, неповноцінні через монокультури, що наповнюють тільки живіт і обтяжують людину. Селянин як вчитель повинен передавати ближнім поштиве ставлення до живих істот Матері-Землі.
Реальність, на жаль, є зовсім інакшою.

Директиви Євросоюзу, зобов’язуючі засоби (дотації, кредити) зробили селян залежними. Фермер деградував до стану отримувача дотацій. Премії повинні компенсувати обмеження і збитки. Ця допомога – тільки часткова заміна збитків помилкової аграрної політики національних і ЄС-законів. Економічний ріст чи відступ – девіз ЄС.

Повныстю читайте в газеты "Сыверщина" за 1 січня.