Зелений Клин, а не китайські землі!
Президент Тайваню Лай Чін-те закликав офіційний Пекін забрати власні «історичні землі» у росії, перш ніж нападати на острівну державу. Мова йде про Приамур'я з Владивостоком включно, який у китайців досі зветься Хайшюньвей.
Зокрема, Лай Чін-те згадав про Айгунський договір 1858 року, за яким Китай передав російській імперії територію на нинішньому далекому сході рф, утворивши більшу частину сучасного кордону вздовж річки Амур.
І українські коментатори вже радісно з ним погоджуються на чолі з Оксаною Забужко - мовляв, Тайвань нагадує Китаю про китайські таки землі, які варто забрати в ослабленої Московії.
Так то воно так та трошечки не так. Це правда, що Китай, навіть коли Мао Цзедун дружив з Йосипом Сталіним, визнає з Московією тільки один договір - Нерчинський, який уклав, до речі, наш сіверський гетьман Дем'ян Ігнатович, прозиваний московитами Многогрішним. Він був туди засланий і від імені Московії уклав такий договір, бо московити були тупі і не мали голів для якісних переговорів, хоча формально його підписав Фьодор Головін з китайською династією Цін. До речі, цікаво, що договір був укладений латиною, російською та маньчжурською мовами, до того ж - примірник російською вважається зниклим... Може тому, що був невигідний Москві?
Але з того часу - від першого політичного засланця Дем'яна Ігнатовича, родом коропця, українці освоїли Далекий Схід, не китайці. Не варто перераховувати все, нашими предками добровільно (переселенцями) і примусово (каторжниками) там зроблене. Скажу лишень, що Чернігівка, Переяславка та маса інших сіл і містечок мають невипадково українські назви, які нагадують про матірну землю. Там у час розпаду Російської імперії була і Далекосхідна Українська Республіка, знищена московськими большевиками. Там у наш час навіть парафії української Церкви відкривалися...
І оце все ми з оплесками дурноверхими згодні віддати китайцям? У час глобалізації, коли країни стають хуторами при битій дорозі.
Та й потім - ну що за авторитет Тайвань, колись Формоза? Уламок китайської державності, свого часу непідкорений китайськими комуністами. Тайвань якраз і є хутором з напівпровідниками, а не глобальним гравцем, яким нині несподівано для всіх стала воююча Україна.
Значно далекоглядніші за тайванців японці - вони не тільки до нищівного голоду 1933 року тримали у своєму МЗС український відділ, але й тепер недавно заявили, що про долю Далекого Сходу треба домовлятися з українцями.
Василь ЧЕПУРНИЙ
Зокрема, Лай Чін-те згадав про Айгунський договір 1858 року, за яким Китай передав російській імперії територію на нинішньому далекому сході рф, утворивши більшу частину сучасного кордону вздовж річки Амур.
І українські коментатори вже радісно з ним погоджуються на чолі з Оксаною Забужко - мовляв, Тайвань нагадує Китаю про китайські таки землі, які варто забрати в ослабленої Московії.
Так то воно так та трошечки не так. Це правда, що Китай, навіть коли Мао Цзедун дружив з Йосипом Сталіним, визнає з Московією тільки один договір - Нерчинський, який уклав, до речі, наш сіверський гетьман Дем'ян Ігнатович, прозиваний московитами Многогрішним. Він був туди засланий і від імені Московії уклав такий договір, бо московити були тупі і не мали голів для якісних переговорів, хоча формально його підписав Фьодор Головін з китайською династією Цін. До речі, цікаво, що договір був укладений латиною, російською та маньчжурською мовами, до того ж - примірник російською вважається зниклим... Може тому, що був невигідний Москві?
Але з того часу - від першого політичного засланця Дем'яна Ігнатовича, родом коропця, українці освоїли Далекий Схід, не китайці. Не варто перераховувати все, нашими предками добровільно (переселенцями) і примусово (каторжниками) там зроблене. Скажу лишень, що Чернігівка, Переяславка та маса інших сіл і містечок мають невипадково українські назви, які нагадують про матірну землю. Там у час розпаду Російської імперії була і Далекосхідна Українська Республіка, знищена московськими большевиками. Там у наш час навіть парафії української Церкви відкривалися...
І оце все ми з оплесками дурноверхими згодні віддати китайцям? У час глобалізації, коли країни стають хуторами при битій дорозі.
Та й потім - ну що за авторитет Тайвань, колись Формоза? Уламок китайської державності, свого часу непідкорений китайськими комуністами. Тайвань якраз і є хутором з напівпровідниками, а не глобальним гравцем, яким нині несподівано для всіх стала воююча Україна.
Значно далекоглядніші за тайванців японці - вони не тільки до нищівного голоду 1933 року тримали у своєму МЗС український відділ, але й тепер недавно заявили, що про долю Далекого Сходу треба домовлятися з українцями.
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
