Заворушення в Ірані
Отже, в Ірані знову заворушення. Вони за своєю природою відрізняються від подій осені 2022 року, які відбувалися під гаслами «Жінка, Життя, Свобода». Зараз домінує економічний відчай. Епіцентром протестів став Тегеран (район Гранд-базару та технологічний хаб на вулиці Сааді), проте хвиля швидко поширилася на Мешхед, Ісфахан, Шираз та Хамадан. Тригером став валютний колапс. Курс іранського ріала впав до історичного мінімуму — понад 1,4 млн ріалів за 1 долар. Інфляція перевищила 37%, що зробило базові товари недоступними для значної частини населення.
Протести супроводжуються масовим закриттям крамниць (страйки торговців) та зіткненнями з силовиками. Влада застосовує сльозогінний газ та арешти, але станом на кінець грудня інтенсивність не вщухає.
Знову-таки, на відміну від 2022 року, зараз очолює протест традиційно консервативна верства, яка раніше була опорою режиму, більш відома як «базарі», або торговці. Студенти та молодь долучаються до економічних гасел, трансформуючи їх у політичні вимоги щодо зміни режиму. Ситуація в іранському політичному класі також відмінна. Всередині самої влади спостерігається розкол. Після червневої війни з Ізраїлем ультрарадикальні групи, афілійовані з КВІР (Корпус вартових), намагаються змістити поміркованіших технократів, звинувачуючи їх у «м’якості» та економічних провалах. Верховний лідер Алі Хаменеї, за чутками, перебуває не в найкращому стані і вже обрав двох ймовірних кандидатів на свою посаду.
Заворушення відбуваються на тлі нових погроз Ізраїлю розпочати новий раунд війни з Іраном і підтримки у цьому Дональда Трампа. Пряме зіткнення у червні 2025 року виявило технологічну вразливість Ірану. Успішні удари по ядерних об'єктах (Натанз) та ліквідація низки воєначальників підірвали міф про «непохитність» КВІР. Ізраїльські спецслужби активно використовують соцмережі (через мережі ботів та персоніфіковані медіапроєкти) для деморалізації іранських силовиків та підкреслення корупції вищого керівництва.
Складається враження, що відкладений ефект поразки у війні починає потроху проявлятися. По суті, Іран перебуває у фазі «ідеального шторму», де поєдналися санкції ООН (активовані у вересні 2025-го), екологічна криза (дефіцит води в Тегерані) та військове приниження. На відміну від попередніх років, сьогодні режим бореться не лише з ідеологічною опозицією, а й з голодним бунтом традиційно лояльних класів.
Прогнози розвитку ситуації спираються на наступні тренди:
1. Економічна стагнація або падіння. Очікується або незначне зростання (у межах 1%), або, найімовірніше, скорочення на 2,8–3%. Прогнозований рівень інфляції на 2026 рік залишається критичним — близько 42%–58%. Це означає подальше падіння купівельної спроможності та потенційні «голодні бунти». Найбільшою загрозою є дефіцит енергоресурсів. Очікується, що дефіцит електроенергії досягне 25 000 МВт. Крім того, критична нестача води в Тегерані може спровокувати нову хвилю «екологічних протестів».
2. Зміна психології протесту. Молодь та середній клас більше не бояться репресій так, як раніше. Протести 2026 року, ймовірно, будуть менш масовими, але більш радикальними та децентралізованими. Вперше за десятиліття режим втрачає підтримку «базару» (торговців) та частини духовенства через нездатність забезпечити базову безпеку та економічний порядок.
3. Розкол еліт. Існує висока ймовірність посилення боротьби всередині КВІР. Радикальне крило може спробувати повністю усунути цивільний уряд, встановивши пряму військову диктатуру для «наведення порядку».
4. Загроза нової війни. Імовірність нової війни оцінюється як висока (особливо у першому кварталі 2026 року). Причиною може стати як спроба використати іранський чинник у внутрішньополітичній боротьбі в Ізраїлі (Б. Нетаньягу розраховує прийти на нові парламентські вибори переможцем Ірану), так і спроба Ірану відновити ядерні об'єкти або помститися за ліквідацію своїх генералів.
Подальший розвиток ситуації залежить від готовності влади застосовувати жорстокі методи придушення заворушень і успішності реалізації сценарію «наступник».
Ігор СЕМИВОЛОС
Протести супроводжуються масовим закриттям крамниць (страйки торговців) та зіткненнями з силовиками. Влада застосовує сльозогінний газ та арешти, але станом на кінець грудня інтенсивність не вщухає.
Знову-таки, на відміну від 2022 року, зараз очолює протест традиційно консервативна верства, яка раніше була опорою режиму, більш відома як «базарі», або торговці. Студенти та молодь долучаються до економічних гасел, трансформуючи їх у політичні вимоги щодо зміни режиму. Ситуація в іранському політичному класі також відмінна. Всередині самої влади спостерігається розкол. Після червневої війни з Ізраїлем ультрарадикальні групи, афілійовані з КВІР (Корпус вартових), намагаються змістити поміркованіших технократів, звинувачуючи їх у «м’якості» та економічних провалах. Верховний лідер Алі Хаменеї, за чутками, перебуває не в найкращому стані і вже обрав двох ймовірних кандидатів на свою посаду.
Заворушення відбуваються на тлі нових погроз Ізраїлю розпочати новий раунд війни з Іраном і підтримки у цьому Дональда Трампа. Пряме зіткнення у червні 2025 року виявило технологічну вразливість Ірану. Успішні удари по ядерних об'єктах (Натанз) та ліквідація низки воєначальників підірвали міф про «непохитність» КВІР. Ізраїльські спецслужби активно використовують соцмережі (через мережі ботів та персоніфіковані медіапроєкти) для деморалізації іранських силовиків та підкреслення корупції вищого керівництва.
Складається враження, що відкладений ефект поразки у війні починає потроху проявлятися. По суті, Іран перебуває у фазі «ідеального шторму», де поєдналися санкції ООН (активовані у вересні 2025-го), екологічна криза (дефіцит води в Тегерані) та військове приниження. На відміну від попередніх років, сьогодні режим бореться не лише з ідеологічною опозицією, а й з голодним бунтом традиційно лояльних класів.
Прогнози розвитку ситуації спираються на наступні тренди:
1. Економічна стагнація або падіння. Очікується або незначне зростання (у межах 1%), або, найімовірніше, скорочення на 2,8–3%. Прогнозований рівень інфляції на 2026 рік залишається критичним — близько 42%–58%. Це означає подальше падіння купівельної спроможності та потенційні «голодні бунти». Найбільшою загрозою є дефіцит енергоресурсів. Очікується, що дефіцит електроенергії досягне 25 000 МВт. Крім того, критична нестача води в Тегерані може спровокувати нову хвилю «екологічних протестів».
2. Зміна психології протесту. Молодь та середній клас більше не бояться репресій так, як раніше. Протести 2026 року, ймовірно, будуть менш масовими, але більш радикальними та децентралізованими. Вперше за десятиліття режим втрачає підтримку «базару» (торговців) та частини духовенства через нездатність забезпечити базову безпеку та економічний порядок.
3. Розкол еліт. Існує висока ймовірність посилення боротьби всередині КВІР. Радикальне крило може спробувати повністю усунути цивільний уряд, встановивши пряму військову диктатуру для «наведення порядку».
4. Загроза нової війни. Імовірність нової війни оцінюється як висока (особливо у першому кварталі 2026 року). Причиною може стати як спроба використати іранський чинник у внутрішньополітичній боротьбі в Ізраїлі (Б. Нетаньягу розраховує прийти на нові парламентські вибори переможцем Ірану), так і спроба Ірану відновити ядерні об'єкти або помститися за ліквідацію своїх генералів.
Подальший розвиток ситуації залежить від готовності влади застосовувати жорстокі методи придушення заворушень і успішності реалізації сценарію «наступник».
Ігор СЕМИВОЛОС
| Читайте також |
| Коментарі (0) |