Виявляється, у нас купа держструктур, що мусять слідкувати за землею

Про ефективне використання земель сільськогосподарського призначення йшлося 2 червня на брифінгу в обласній державній адміністрації. На запитання журналістів відповідали директор Департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Олександр Савченко; начальник управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області В’ячеслав Смаль та в. о. директора Чернігівської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Микола Мукосій.

Як зазначив Олександр Савченко, на Чернігівщині працює досить багато агрохолдингів, які використовують землі для вирощування різного роду сільгоспкультур. За його словами, щороку агропромисловий сектор демонструє позитивні тенденції у виробництві валової продукції. З одного боку, успішна робота аграріїв наповнює казну та підвищує зайнятість населення. Але, як зазначив Олександр Савченко, останнім часом Департамент турбує саме стан земель сільськогосподарського призначення.

За його словами, існує закріплений Постановою КМУ порядок сівозміни культур, якого мають дотримуватися аграрії. Так, для прикладу, згідно з цією постановою, така культура як соняшник на території поліських областей має займати не більше піввідсотка площ та повертатися на ті ж самі землі не раніше ніж через сім років. Що ж стосується нашої області, то ця культура займає 10% посівних площ. Сонях, як і кукурудза та рапс, відносяться до тих культур, які дуже сильно виснажують землю.

Як стверджує Олександр Савченко, держава слідкує за дотриманням сільгоспвиробниками цих правил. Але, на його думку, в законодавстві досі існують прогалини та розбіжності в частині контролю та накладення санкцій на недобросовісних виробників. Департамент агропромислового розвитку розробляє та доводить до відома рекомендації та інші документи по використанню сільгоспземель, але в той же час не наділений інспекційними функціями, що не дозволяє слідкувати за їх дотриманням.

За словами Олександра Савченка, на превеликий жаль статистичні дані говорять про те, що 79% прибутків аграріїв отримані за рахунок природної родючості земель, і тільки 21 % - результат використання сільгосптехнологій. Це, в свою чергу, призводить до виснаження земель та втрати їх родючості.

Такої ж думки дотримується В’ячеслав Смаль. Очолюване ним управління має наглядові функції за дотриманням законодавства, рекомендацій та правил у цій сфері. За його словами, у минулому році в результаті перевірок було виявлено 133 порушення та притягнуто до відповідальності 67 керівників сільгосппідприємств. Але, на думку учасників брифінгу, штрафні санкції у розмірі 5-8 тисяч гривень для недобросовісних аграріїв, дії яких призводять до спустошення земель, занадто малі, щоб унеможливити подальші порушення.

Як висловився Микола Мукосій, наше головне багатство – ґрунтовий покрив, звідси й наше головне завдання – збереження його родючості шляхом раціонального та правильного користування, адже жодна європейська країна не дозволяє собі недбалого ставлення до землі.

Микола Мукосій розповів, що кожні п’ять років очолюваний ним Інститут проводить обстеження ґрунтів на предмет їхньої родючості, токсичності та радіаційного забруднення, за результатами чого потім складаються картограми, які й доводяться до сільгоспвиробників.

Але, за його інформацією, не всі сільгоспвиробники дотримуються розроблених рекомендацій, не вносячи необхідної кількості мінеральних добрив, що в свою чергу призводить до окислення ґрунтів та, як наслідок, до зниження їхньої родючості.

Як слушно зазначив Олександр Савченко, усі суб’єкти сільськогосподарської діяльності мають працювати згуртовано, використовуючи найкращі світові практики та європейські стандарти. „Ми не маємо права забувати, що сьогодні користуємося ресурсом наших майбутніх поколінь, тому й не маємо права залишити по собі спустошену землю”, - сказав він.