Вибори - 2012: на Чернігівщині в одномандатних округах переможуть мажори

Вибори до парламенту 28 жовтня 2012 року, як і десять років тому, відбудуться за змішаною системою. Законом України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що 225 депутатів оберуть за пропорційною системою за виборчими списками політичних партій, а 225 депутатів - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Цікаво, що законодавець додатково до терміну «мажоритарна система» додав ще й фразу «відносної більшості».

Спробуємо розібратися.


Мажоритарний (фр. major, від більшість) той, що належить до більшості, заснований на більшості. За мажоритарною системою відносної більшості обраним вважається той кандидат, який набрав голосів більше, ніж кожний окремо, якщо навіть ця більшість була менша за половину.
Мажоритарна система відносної більшості завжди результативна, тому що хтось із кандидатів практично завжди одержить відносну більшість.
Така виборча система є найбільш несправедливою, нечесною та вразливою для брудних технологій і маніпуляцій, що спотворюють волю більшості виборців.

Грошовитому кандидату для перемоги достатньо, крім взяття під контроль виборчих комісій, виконати три стратегічних завдання.

По-перше, розтягнути потенційні голоси головного конкурента між технічними кандидатами.

По-друге, в будь-який спосіб позбавитися в бюлетені для голосування від кандидатів, які можуть потенційно відібрати голоси у нього.

По-третє, залучити у будь-який спосіб певну кількість виборців, які за нього проголосують.

Приклад застосування саме таких брудних виборчих технологій - проміжні вибори 8 червня 2003 року у місті Чернігові по в/о № 206 після дострокового складання повноважень нардепом Валентином Мельничуком.
На цьому окрузі було зареєстровано 38 кандидатів, з них 4 кандидати були з прізвищем «Приходько», 3 – «Вітренко», а два – «Ярославський». До речі, тільки два кандидата не були самовисуванцями.
До дня голосування з перегонів знялися 16 кандидатів, а «ультраліву» Наталію Вітренко зняла безпосередньо напередодні дня голосування окружна виборча комісія в/о № 206, яку очолював Анатолій Мельник (з 2010 року – голова обласної ради).
Отже мажоритарну перемогу здобув олігарх Олександр Ярославський з Харкова, якому нарахували 19846 голосів виборців або 27,1%. Друге місце на цих перегонах було за редактором газети «ГАРТ», поетом Дмитром Івановим (23,8%). Останній був узгодженим кандидатом політичних партій, які через рік увійшли в історію як «помаранчові» («Наша Україна», БЮТ, СПУ та УНП).
Не підтримали жодного кандидата 11,2% виборців.
У виборах взяли участь всього 40,5% зареєстрованих по цьому округу виборців (біля 180,8 тисяч). Таким чином, переможцю вдалося отримати депутатський мандат за підтримки менше 11 % зареєстрованих виборців. Тобто і мови не може бути про те, щоб вважати такого депутата «народним».
В цьому і полягає привабливість мажоритарної системи виборів для партії влади і олігархів. Не дарма мажорами люди влучно зараз називають людей, чиє життя і майбутнє, в основному, влаштували їх впливові або високопоставлені батьки, через що вона стала легкою і безтурботною, а самі вони стали її марнотратниками.
Нажаль, вилучення з бюлетеня для голосування графи «не підтримую жодного кандидата», позбавило виборців, які не бажають бути «гвинтиками» в руках спритних політичних шахраїв, висловити своє ставлення до кандидатів в нардепи.
Нагадаю, що на місцевих виборах 2010 року законодавець вилучив з закону про вибори вимогу проте, що обраним депутатом, міським, селищним, сільським головою, вважається кандидат за умови, що кількість голосів виборців, поданих за нього, перевищує кількість голосів виборців, які не підтримали жодного з кандидатів у окрузі.