Вибір Василя Полевика

Прикордоння завжди дає вибір - хитавицю: на ту чи іншу сторону.

У селі Займище на Сновщині народилися Іван Євсєєнко і Василь Полевик. Один пішов у російську культуру, другий - в українську. Одне село. Одне походження. Різний вибір.

Іван Євсєєнко завербувався в окуповану східну Пруссію і все, втрачений для українства: московський Літературний інститут, робота у воронезькому журналі "Подьем", де він довго був головним редактором. Хоча Вороніжчина - наша етнічно земля, але українство до російського письменника не пробилося. Натомість він зрозумів натуру росіян, скажімо, у повісті "Большая пьянка".

Його ж земляк Василь Полевик став видатним українським фольклористом. Хоча доля була до нього нещаднішою - мати померла перед німецько- совєтською війною, а батька розстріляли німці на початку війни. Сам Василь був остарбайтером у Німеччині. Вивчився. Об'їхав біля тисячі українських сіл і хуторів, в основному на Чернігівщині, записав і обробив біля 4 з половиною тисяч пісень. Був першим директором Чернігівського музичного училища імені Левка Ревуцького, керував хоровими колективами Іванівки, Тур'ї, Займища, Сновська. Похований у рідному селі.

Сьогодні Василю Полевику 100 років.

Василь ЧЕПУРНИЙ

Колаж ЧеLine