Вчитель пішов на війну...
З Чернігова. Тут така справа, від 21 вересня у РФ (Росії Фашистській) розпочався музик-фест, ну дуже там полюбляють свята. Вперше після 22 червня 1941 року у всіх містах та селах, чи то під аудіосистеми, чи то під гармошку, з віскі або ж самогоном радісні, веселі, щасливі росіяни (у своїй більшості, із глухих окрайок та національних територій меншин) будуть просто відштовхувати, як сказав Володимир Володимирович Бокаса-Кремлівський, на «спецоперацію» своїх батьків, дітей, чоловіків, братів.
Поки що все це відбувається під «Прощание славянки» та «На сопках Маньчжурии», а вже наступний етап, це «Похоронный марш» Шопена. Звісно, не все нове російське воїнство, що збирається на українську прогулянку, пройде повністю цей ланцюжок, крім упевнено-двохсотих, хтось повернеться без руки чи ноги, хтось – з остаточно підірваною психікою. З часом будуть і самогубці, когось знайде рок, а когось, можливо, близькі тих, кого він замордував. Все це буде, оскільки так облаштовані життєві процеси. Багато хто з вас вже бачив відео з реакцією росіян на мобілізацію, а якщо переглянути сайт «Однокласники» з постами саме російських користувачів, легко зрозуміти хвилі панічного страху, які сьогодні захлеснули соціум. Правда, мені не зовсім зрозуміло – вбивати вони готові і можуть, але теж, бути вбитими, щось їм заважає… І чого б це так? До речі, що стосується кількості московської орди, що набирається (нашкрябається) від Москви до самих, до окраїн, так ця цифра – чи то у триста тисяч, чи то у мільйон, вона абсолютного нікого не лякає в самій Україні, і, що немало важливо, у світі, там, звідки постійним потоком йде моральна, гуманітарна, грошова, воєнна допомога нашій державі, громадянам, армії.
Це не просто російсько-українська війна, це планетарна боротьба добра зі злом, де останнє має бути не заспокоєне, умиротворене, а лише знищене, аби не змогло ніколи відродитись, точно так, як це відбулось у 1945 році з фашизмом. Це місія України у співпраці з більшістю світу, вона буде виконана заради нашої держави, заради всього світу, точніше в ім’я збереження цивілізації планети. Безумовно, нові ешелони гарматного м’яса потребують ще більшої і результативної роботи наших воїнів – на фронті, всіх нас – у тилу. Ворог буде розбитий, але ціна того дуже висока, кожна нова сотня і тисяча знищених окупантів (зараз їх вже 56700) буде вартувати десятків і сотень наших захисників, цивільного населення. Важлива участь всіх нас у наближенні допомоги.
Так, мій друг - городнянський земляк, глибоко штатська людина, вчитель Володимир Федорович, маючи 56 мирних літ, зараз боронить Батьківщину на фронті. У підрозділі біда з автомобілем, потрібен новий, ми збираємо кошти, якщо хтось із наших ще не знає про те, не встиг і в змозі допомогти, будь ласка, його картка – 4149 6293 5956 6700. Допоможемо! Будь живим, Володимире. Нас не перемогти.
Слава Україні – Героям слава! Слава ЗСУ – Смерть російським окупантам! Все буде Україна!
Володимир РОЗИНКО
Поки що все це відбувається під «Прощание славянки» та «На сопках Маньчжурии», а вже наступний етап, це «Похоронный марш» Шопена. Звісно, не все нове російське воїнство, що збирається на українську прогулянку, пройде повністю цей ланцюжок, крім упевнено-двохсотих, хтось повернеться без руки чи ноги, хтось – з остаточно підірваною психікою. З часом будуть і самогубці, когось знайде рок, а когось, можливо, близькі тих, кого він замордував. Все це буде, оскільки так облаштовані життєві процеси. Багато хто з вас вже бачив відео з реакцією росіян на мобілізацію, а якщо переглянути сайт «Однокласники» з постами саме російських користувачів, легко зрозуміти хвилі панічного страху, які сьогодні захлеснули соціум. Правда, мені не зовсім зрозуміло – вбивати вони готові і можуть, але теж, бути вбитими, щось їм заважає… І чого б це так? До речі, що стосується кількості московської орди, що набирається (нашкрябається) від Москви до самих, до окраїн, так ця цифра – чи то у триста тисяч, чи то у мільйон, вона абсолютного нікого не лякає в самій Україні, і, що немало важливо, у світі, там, звідки постійним потоком йде моральна, гуманітарна, грошова, воєнна допомога нашій державі, громадянам, армії.
Це не просто російсько-українська війна, це планетарна боротьба добра зі злом, де останнє має бути не заспокоєне, умиротворене, а лише знищене, аби не змогло ніколи відродитись, точно так, як це відбулось у 1945 році з фашизмом. Це місія України у співпраці з більшістю світу, вона буде виконана заради нашої держави, заради всього світу, точніше в ім’я збереження цивілізації планети. Безумовно, нові ешелони гарматного м’яса потребують ще більшої і результативної роботи наших воїнів – на фронті, всіх нас – у тилу. Ворог буде розбитий, але ціна того дуже висока, кожна нова сотня і тисяча знищених окупантів (зараз їх вже 56700) буде вартувати десятків і сотень наших захисників, цивільного населення. Важлива участь всіх нас у наближенні допомоги.
Так, мій друг - городнянський земляк, глибоко штатська людина, вчитель Володимир Федорович, маючи 56 мирних літ, зараз боронить Батьківщину на фронті. У підрозділі біда з автомобілем, потрібен новий, ми збираємо кошти, якщо хтось із наших ще не знає про те, не встиг і в змозі допомогти, будь ласка, його картка – 4149 6293 5956 6700. Допоможемо! Будь живим, Володимире. Нас не перемогти.
Слава Україні – Героям слава! Слава ЗСУ – Смерть російським окупантам! Все буде Україна!
Володимир РОЗИНКО
| Читайте також |
| Коментарі (0) |