Важко бути багатим… У Китаї

Ця істина, виявляється, підходить абсолютно всім категоріям населення. У нас на слуху скандальні історії з багатіями сусідньої Росії, далекої Америки, та й серед українців мільйонерів побільшало і не всі з них сидять у затінку – Інтернет періодично струшують скандальні новини з приводу чужих багатств. Водночас цікаво було дізнатися, що і у далекому Китаї сьогодення прикрашене такими самими скандалами (з китайськими особливостями).
У Піднебесній працює цікава журналістка з Білорусі
Інесса Плескачевська ([email protected])

Коротко про неї: народилась 1969 року. 1993 року закінчила відділення філософії філософсько-економічного факультету Білоруського державного університету. З 1993 по 2000 рік працювала в системі Міністерства іноземних справ Республіки Білорусь.
З 2000 року живе в Пекіні й працює керівником корпункту газети "Советская Белоруссия" в Китаї, є першим і єдиним білоруським журналістом у цій країні.

Головне захоплення – мандрівки. Побувала в 20 країнах світу, в том числі Єгипті, США, Таїланді, Фінляндіїи, Швеції, Литві, Латвії, Естонії, Болгарії, Угорщині, Словакії, Чехії, Греції, Франції, Великобританії тощо.

Інесса написала цікавий матеріал про непросту долю китайських багатіїв. Зокрема вона пише, що хоча на жовтневому пленумі ЦК КПК був підтверджений курс на створення ринкової економіки, підозріливість стосовно «нових китайців» залишається. Більше того, завважує Плескачевська, в деяких випадках вона виливається в конкретне бажання дізнатися: як же ти, дружище, примудрився так швидко розбагатіти? А тут і нові списки першої сотні багатіїв складені.

Ви думали, що Ходорковський надто молодий? Головному китайському мільйонеру (особистий статок 900 млн. дол.) Дін Лею 32 роки. Торік його взагалі не було в загальній сотні багатіїв, а тут – на тобі. А все тому, аналізує пані Плескачевська, що акції його Інтернет компанії NetEase.cm.Inc за два роки подорожчали в 50 разів. Щоправда, в день оголошення списку їхня ціна чомусь поповзла вниз, і сьогодні Дін Лей вже не такий багатий… Так що багатство – справа відносна, резюмує журналістка: ссьогодні ти їздиш на Бентлі (в Китаї і Гонконзі найбільша кількість цих шикарних машин на душу населення), а завтра…

Завтра дехто опиняється на нарах. Список справляє враження: Ян Бінь (№ 2 у списку найбагатших людей Китая за 2001 рік) засуджений до 18 років ув’язнення, «найбагатший чоловік у провінції Хунань» У Чжицзянь – до 17 років позбавлення волі, Моу Цичжун проведе у тюрмі решту життя. Більше року сьорбала тюремне пійло Лю Сяоцин, відома актриса, яка стала діловою жінкою (№ 45 у списку багатіїв 1999 року). За чутками,отримання волі коштувало їй 1.2 млн. дол. – саме стільки податку вона не сплатила свого часу. Тож повернула всі борги.

Водночас, продовжує Інеса Плескачевська, сьогодні чимало мільйонерів перебувають під слідством, як приміром Чжоу Чженьї, який до до недавнього часу славився як найбагатший шанхаєць. Деякі, боячись такого розвитку подій, воліють просто зникнути, зазвичай тікаючи за кордон. Останній такий випадок – голова ради директорів пивовареної компанії Xinjiang Hops Айкеламу Айшаюфу (№ 22 в сотні багатіїв цього року), який зник у невідомому напрямку, залишивши борги на суму 119,4 млн дол.

Але часо мільйонери опиняються під слідством не тільки через те, що неправедно розбагатіли, але через недосконалість законодавства. Показовою в цьому сенсі є історія Сунь Дау з провінції Хебей, який за 15 років перетворився з простого фермера на «народного мільйонера». Спочатку вони з дружиною орендували покинутий сад, де облаштували свиноферму та курник. Через 9 років провінційний уряд присвоїв Сунь Дау почесне звання «курячий король». Не треба сміятися, все цілком серйозно, є такі способи морального заохочення в в Китаї. І вони дуже ефективно діють.

С того часу Дау Груп (так стала називатися приватна компанія підприємливого фермера) побудувала дороги в шести селах і школу для місцевих жителів. Вона забезпечує роботою 1600 осіб. Здавалося б, все добре. Тим більше, що сам Сунь Дау і його родина продовжують жити у тому ж старому домі і, дивлячись на них, ніколи не здогадаешся, що перед тобою мільйонери. Престарілий батько Сунь Дау як збирав сміття для здавання а вторинну сировину, так і продовжує це робити.

Однако… нещодавно Сунь Дау був засуджений до 3-х років позбавлення волі з 4-річною відстрочкою вироку. Його злочин – незаконне збирання гргшей для розвитку компанії. Родичі, жителі довколишніх сіл,робітники підприємства, загалом 4 тисячі людей, вклали в Дау Груп понад 35 млн юаней (4.23 млн дол). Як визнав суд – незаконно. Кредити треба брати в банках, а не в приватних осіб, стверджує законодавства. Сунь Дау виправдовувався: банки дуже неохоче дають кредити приватним особам для розвитку приватного ж бізнесу. За 14 років існування компанія 10 разів зверталася в різні банки – безрезультатно.

Справа Сунь Дау отримала широкий поголос, викликавши у багатьох щире співчуття. Звучать вимоги переглянути законодавство і дати дозвіл на відкриття приватних банків (поки що в Китаї тільки один недержавний банк) або хоча б створення акціонерних фінансових товариств. Треба завважати, що таке легке покарання для головного фігуранта (чекали 10 років тюрми без будь-яких відстрочок) – показник того, голос підприємців почутий.

І все ж ставлення до багатіїв у Китаї сповнене протиріч. Їх, до речі, не мало: мільярдерів, приміром, тисяча (1 млрд. юаней = 120 млн дол.). Цікавий і такий факт, зазначає автор: 38% червоних капіталістів навіть не закінчили середньої школи, а у 80% процес освіти був перерваний Культурною революцією. Отже вони – плоть від плоті народної, такі ж, як і всі. Або колись такими були.

Як свідчать опитування громадської думки, понад 95% населення не вірить у те, що «нові китайці» набули своє багатство чесним і законним шляхом. Майже все, як і у нас…

(За публікацією в газеті «Беларусь сегодня» (www.sb.by)