реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОГЛЯД

Українське громадянське суспільство повинно захищатися проти російської імперської загрози

Настав час, коли про виживання України потрібно говорити серйозно. У контексті стратегії на визначеність потрібно прямо і безкомпромісно поставити питання про патріотизм.

Хто сьогодні патріот України і хто сьогодні друг України в Росії і в світі?

Якщо раніше це уявлення було дуже розмитим, то в ситуації оголошеної війни Росії з Україною це уявлення стає надзвичайно важливим.

У цьому сенсі тут буде викладена стратегія громадянського суспільства у ставленні до росіян, російських і російськомовних.

Зверніть увагу, що це не державна політика. Держава зі своєю політикою визначатиметься окремо і незалежно від політики громадянського суспільства.

Однак якщо держава бере участь у геополітичних іграх і змушене іноді йти на компроміси і приймати м'які рішення, то політика громадянського суспільства в ситуації явної і безпосередньої загрози територіальній цілісності повинна бути жорсткою і безкомпромісною.

Викладене далі не є націоналістичною державною політикою. Запропонований далі підхід можуть застосовувати всі члени громадянського суспільства України, незалежно від того, до якої національності вони належать, якщо вони виступають за цілісність України в ситуації агресії з боку Росії.

Саме тому громадянське суспільство має пред'явити патріотичний ультиматум як стратегію мережевої дії громадянського суспільства України по відношенню до внутрішніх і зовнішніх ворогів України.

1. Україна повинна знати, хто їй друг і хто їй ворог – як у Росії, так і в Україні. У цьому сенсі позиції щодо України росіян, російських і російськомовних як у Росії, так і в Україні повинні бути публічно заявлені до проведення будь-яких дій на території України. У разі, якщо особи, які перебувають на території України або мають до України будь-яке відношення, не заявили свою позицію стосовно російсько-української політики, громадянам України необхідно змушувати до публічної заяви такої позиції.

Ворогам України шлях в Україну закритий. При спробі потрапити в Україну її вороги з Росії і з інших країн повинні жорстко видворятися громадянським суспільством (не державою). Ворожість буде визначатися як за попередньо заявленою публічною позицією приїжджаючих, так і по їх наявному відношенню до українців.

2. Росія більше не є стосовно України дружньою країною, Росія перетворилася на геополітичного конкурента з ворожими намірами по відношенню до України. Громадяни Росії несуть відповідальність за дії держави, оскільки вони у своїй більшості підтримують ці дії.

Росія – недруг України не тому, що вона зважилася на анексію Криму. Питання з Кримом в будь-якому випадку потрібно було вирішувати. Однак Росія вирішила це питання не дружнім чином – агресивно, без переговорів з Україною, з приниженням і публічним знущанням над Україною з вуст перших осіб Росії, з істерією в ЗМІ і з нацьковуванням безлічі інтелігентів на підтримку цинічних дій держави. І все це відбувалося на тлі масового схвалення з боку більшості росіян.

Однак оскільки в самій Росії є значна кількість людей, які залишаються друзями України, статус Росії потрібно встановити як "недруг України" – тобто ні друг, ні ворог.

3. Істеричність, агресивність та інші недружні прояви відносно України та українців з боку росіян повинні мати нульову ступінь терпимості у патріотів України. Російські телеканали повинні мати нульову ступінь терпимості. Під громадянським контролем повинні опинитися не тільки самі телеканали, а й люди, які дивляться російські телеканали.

Прямо і відкрито потрібно заявляти про психічну токсичність російського телебачення, про небезпеку зараження українофобією, імперської істерією та агресією. Людям, що дивляться російські телеканали, потрібно пропонувати психологічну допомогу – дружню допомогу або допомогу фахівців з інформаційної детоксикації та реідентифікаціі, фахівців щодо зниження агресії та істерії. У пристойному суспільстві не варто обговорювати те, що віщають новини російських телеканалів.

4. Російськомовним, російським і росіянам, які проживають на території України, потрібно самовизначитися – вона за цілісну Україну або проти неї.

5. Єзуїтська позиція російськомовних, російських і росіян – "ми до вас з миром, але на танках", "ми відкриті, але з дулею в кишені" – не сприймається. Сприймається винятково невтручання у справи України.

Ми сподіваємося на розуміння всіх російськомовних, російських і росіян і тому максимально чітко визначаємо позицію українського патріотизму в їх відношенні на території України: не подобається жити в Україні – "валіза-вокзал-Росія", розвалювати Україну вам ніхто не дозволить.

Якщо російськомовний, російський чи росіянин є громадянином України, він повинен визнати правомірність наступного патріотичного акту громадянського суспільства:

- Ніякої громадянської підтримки федералізму до економічного відродження України і до подолання в Росії імперської диктатури.

- Ніякої громадянської підтримки другої державної російської мови в Україні аж до відновлення з Росією дружніх відносин. Ніхто не заважає користуватися російською мовою в будь-якому місці в Україні. Ніхто не має нічого проти фінансування російських шкіл з регіональних бюджетів. Українська мова є цементуючою для цілісності держави. І ця її роль повинна отримати підтримку всіх українських патріотів.

- Піднятий прапор Росії де-небудь в Україні це злочин проти суспільства, і він повинен припинятися негайно і каратися потім громадянським осудом.

- Публічна підтримка дій російської влади з боку будь-якого державного або муніципального органу повинна припинятися громадянами України негайно. Такі офіційні особи підлягати люстрації.

- Істеричність і агресія з боку російськомовного громадянина України є достатньою підставою для громадянського контролю за таким громадянином на предмет перегляду ним російських телеканалів і громадянського попередження про неприпустимість цього. Якщо такий громадянин не дослухається попередження, він повинен піддаватися громадянському осуду.

- Необхідний щільний громадянський контроль за всіма громадянами Росії, які перебувають на території України з будь-якими цілями, в будь-якому місці.

Ці надзвичайні заходи не слід сприймати як довгострокові.

Вони повинні діяти на весь період імперської диктатури в Росії.

Будь-яке суспільство лише тоді чогось варте, коли вона вміє захищати свою ідентичність.

Ми, українське громадянське суспільство, повинно захищатися проти російської імперської загрози саме так.

Сергій Дацюк,
філософ,
"ПАТРІОТИЧНИЙ ГРОМАДЯНСЬКИЙ АКТ"
21 березня 2014





Коментарі (0)
avatar