реклама партнерів:
Головна › Новини › ПОДІЇ

Угода про корисні копалини

Експерти про угоду між Україною і США щодо видобутку корисних копалин

Було багато галасу про "рідкісноземельні" мінерали в Україні, але насправді в надрах України немає дуже великої кількості рідкісноземельних елементів. Натомість в України є значні запаси титану, графіту та літію, які є основними ресурсами для оборонної промисловості США та високотехнологічної економіки в цілому. Вони використовуються у всьому: від акумуляторів до літаків, танків і підводних човнів.

Але доступ до цих корисних копалин, а також інших запасів алюмінію та вуглеводнів залежатиме від результатів завершення війни. Значна частина цих ресурсів, як активних, так і недосліджених, знаходиться у східній "третині" території України, де протягом останніх кількох років точаться запеклі бойові дії.
Це угода, в якій офіційні особи США та України повинні прийняти певну "стратегічну невизначеність" тому, що "банківська здатність" видобутку найважливіших корисних копалин по всій країні невідома. "Існуючі карти корисних копалин застаріли" і не пройшли тестів стосовно виведення цих корисних копалин на ринок, що є "дуже тривалим, капіталомістким процесом".

"І навіть після того, як корисні копалини будуть вилучені з надр землі, доведеться подолати додаткові перешкоди. Китай залишається безперечно домінуючою силою на ринку рафінування та переробки корисних копалин. Щоб угода справді знизила ризики для ланцюжка постачання мінеральної сировини з України у США, то необхідно створювати додаткову інфраструктуру, яка б гарантувала, що нещодавно придбані мінеральні руди не потраплятимуть у Пекін. Наразі Сполученим Штатам бракує інфраструктури для транспортування та переробки цих руд у масштабах Європи чи Північної Америки".

Разом з тим угода має значні геополітичні переваги: ​​вона "дає Трампу ще одну причину реалізувати свій заявлений намір сприяти швидкому припиненню війни Росії проти України, що гарантує суверенітет, економічну життєздатність і безпеку України від майбутньої агресії Кремля".

Росія користується своїми вуглеводневими ресурсами, а Китай своїм домінуванням у важливих корисних копалинах для політичних цілей, що спонукало Сполучені Штати шукати альтернативне постачання цих ресурсів, і Україна може допомогти у цьому Сполученим Штатам.

Українські лідери, зі свого боку, наразі задоволені тим, що в останньому тексті проекту отой пункт угоди, згідно з якoю Україна повинна виплатити Сполученим Штатам 500, 350, 100 мільярдів доларів, було повністю вилучено і тепер угода розглядається як спосіб відновити відносини з адміністрацією Трампа після важких двох тижнів. Хоча Київ хотів пов’язати цю угоду з гарантіями безпеки з боку США, в Україні нарешті зрозуміли, що це занадто "довгий міст".

Зрештою, тісне залучення Сполучених Штатів до успіху фонду, створеного угодою, та його прибутків стане перемогою для України. Потреби України у відбудові величезні, і ця угода "може стати дорожньою картою для залучення масштабних західних інвестицій в Україну". Новий комерційний видобуток також "може прискорити розбудову багатоцільової інфраструктури та транспортних маршрутів, які могли б сприяти ширшим зусиллям з відновлення в країні".

Хоча Трамп виступає проти відправки американських військ в Україну для підтримки можливої ​​мирної угоди, "Сполучені Штати все одно бажають захистити ці величезні інвестиції, можливо, іншими засобами".
Угода буде укладена в той момент, коли російський президент Володимир Путін "працював понаднормово і з певним успіхом, щоб відвернути Трампа від швидкого переходу до переговорів. Він хоче захопити більше українських територій і витіснити українські війська з російської території до початку переговорів".
Крім того Путін "хотів би відмовити Трампа від розгортання європейських військ в Україні та відправкy в Україну основних видів зброї для стримування майбутньої агресії".

Але угода про корисні копалини "заважає планам Путіна", нагадуючи Трампу про те, "що він сказав невдовзі після своєї інавгурації: що справжньою перешкодою для швидкого й міцного миру в Україні є Путін".

***
Своїми думками з власником цього екаунту поділилися:
Рід Блейкмор: директор з досліджень і програм Глобального енергетичного центру Атлантичної ради;
Ольга Хакова: заступник директора з європейської енергетичної безпеки Глобального енергетичного центру Атлантичної ради;
Джон Гербст: старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні

Ростислав ДЕМЧУК



Теги:Трамп, угода про копалини, Ростислав Демчук, Україна - США, широка війна


Читайте також






Коментарі (0)
avatar