У Бондарівці прижилися страуси

57-річний Олександр Володько народився у Бондарівці. 38 років прожив у Чернігові. Працював на комбінаті з випуску нафтопродуктів. А 2017 року переїхав у своє рідне село. Це біля Сосниці, у теперішньому Корюківському районі.

— Тут мешкали мої батьки. 2016 року померла мати. Батько лишився сам. Зважаючи, що він вже був у поважному віці, послабилось його здоров’я, згодом я переїхав до батька в Бондарівку. Так тут і живу, — розповідає Олександр Олександрович. — Два роки тому мій син запропонував мені завести страусів. Мене це зацікавило. Подумав — і погодився.

От у господаря і з’явились дитинчата страусів.

Олександр спорудив птахам спеціальний будинок, облаштував його обігрівачем, світлом, знезаражувальною лампою, побудував широкий вольєр. Обійстя відтоді — під пильним наглядом камер спостереження. Адже розташована садиба на краю села у ліску, де практично немає сусідів. У дворі — сонячні панелі. Поруч із ґанком саморобний ставочок. Там господар розводить рибу. Щоб їй взимку було комфортно, підключив обладнання, яке ворушить воду, щоб вона не замерзала. Між ставочком і страусиною фермою — альтанка. Навколо — доглянуті грядочки. Все компактно.

— Сусідів немає?

— Практично немає. Жаль. Іноді хочеться, щоб сусіди були, — роздумує господар, пригощаючи свіжою травичкою своїх трьох страусів, одночасно кидаючи погляд на свіжу могилку, яка виглядає з кладовища. — Тут жила бабуся, померла недавно.

А взимку і батько помер. Найбільше спілкуюся тепер із своїми домашніми улюбленцями.

Дві самочки і самець — майже дорослі. Їм уже по два роки.

— Яйця ще не несуть, молоді, — каже. — Але самець вже влаштовує шлюбні танці. Покажеш? — звертається до свого домашнього улюбленця. І на прохання Олександра Олександровича птах влаштовує справжнє шоу!

— Страуси живуть до 70 років. Розганяють швидкість до 70 км/год. Удар ноги такий сильний, що перебиває дошку. Цей птах здатен убити лева!

— А що їдять страуси?

— Зерно, гарбузи, кабачки, яблука, комбікорм, траву. А взимку ще й посічене сіно даємо. Дуже люблять воду, дощ. У спеку я їх поливаю, їм подобається полоскатися.

— Виходить, що страуси пережили у вас вже дві зими?

— Так. Вони витримують до мінус 25 градусів. Але у морози в їхньому будинку, де вони сплять, працює обігрівач. Плюс я їм ще солому підстеляю взимку.

— Чи добираються до вашої ферми туристи?

— Буває, що діти із Ядутів велосипедами приїжджають. Я їм подарую пір’ячко страусине — вони й задоволені. Ну що, обнімемось? — заходить до страусів Олександр Олександрович. І вони залюбки погоджуються на обійми з чоловіком, який дарує їм своє добро та турботу.

Світлана ДУШИК, "Голос України"