Тил нагадує п'яту колону

Вчора повернулася з Донбасу.

На фронті загострення-- стрілянина супроводжувала нас вздовж лінії розмежування від Кримського і Новотошківки до Світлодарська, Авдіївки, Пісок і Новотроїцького. Гримить не лише вночі, а й серед білого дня. "Сміливці" з місії ОБСЄ кружляють подалі від небезпечних місць -- це не дивує. Така в них традиція -- мати проблеми зі слухом і зором...

І все-таки там, на фронті, дихається легше. В середовищі справжніх людей спокійніше попри всі воєнні грози. На мирній території лячно від тривожних новин, від валу божевілля в соцмережах, від байдужих людей і"втомлених" від війни галасливих молодиків у барі поблизу палацу "Україна ". Два паралельних світи, дві планети.

Позиції під Горлівкою, Пісками, Широкіним і дивани зі "стратегами", для яких війна не війна, бо хай син Порошенка воює. Сумно. Не вперше. Після кожної поїздки вражає ця різниця між фронтоом і тилом. Але сьогодні особливо прикро, бо тил дедалі більше нагадує п'яту колону...

Людмила КОХАНЕЦЬ