Теплого Олексія

Теплого Олекси, чи Теплий Олексій – відоме православне свято, яке припадає на середину березневого місяця. 17 (30) березня вшановується пам’ять Олексія – чоловіка Божого, що жив аскетичним побожним життям. Цей день нерідко називають водотоком чи пролитим глечиком, оскільки саме кінець березня знаменується відлигами. Вважається, що на Теплого Олекси не треба сваритися та гнівити Бога та пам’ятати про мандрівників.Божий чоловік – святий Олекса жив наприкінці 4-го та на початку 5-го століття. Парубок належав до знатного римського роду. Юнак одружився зовсім молодим за бажанням своїх батьків, проте зі своєю дружиною не проживав. Він повернув її свою обручку та пішов подорожувати. Його довга подорож тривала 17 років та проходила через країни Сходу – йому довелося деякий час мешкати на території сучасних Туреччини та Сирії.

Повернувшись до Риму, Олекса пішов до батьків, але не зізнався, що він їхній син, мешкав як жебрак під сходами, харчувався рештками та терпів знущання прислуги. Через наступні 17 років він відійшов у вічність помер. Тільки посмертно стало відомо, ким він доводився власникам садиби. Якщо день видався теплим, безсніжним, пасічники починають виносити надвір свої вулики. Під час цієї процедури вони приговорюють, щоб Бог беріг їхні пасіки та дарував хороший медоносний рік. Після цього бджіл випускають, щоб ті зробили свій перший обліт. Якщо на вулиці вирує негода та стоять морози, пасічники також просять у Бога врожаю та захисту, проте ще не випускають бджіл.
А ще прокидаються ведмеді,повертаються лелеки...

На святого Олекси всі Олекси, Олексії та Олександри ...відзначають свої іменини.

Ніна МИЦАН