Сіверяни були затятими мисливцями та рибалками
Розкопуючи в Новгороді-Сіверському Чернігівської області територію стародавнього Дитинця, археологи знайшли житловий будинок, який у 16-му столітті належав заможному городянину.
У ньому, окрім інших матеріалів, дослідники знайшли багато кісток лосів, вепрів, оленів, вовків, інших звірів, що населяли тамтешні ліси, і не виявили жодної кістки свійської тварини.
"Це підтверджує писемні повідомлення про те, що в 16-му столітті основою добробуту населення Сіверщини були полювання і бортництво, а не землеробство, як в інших регіонах України”, – прокоментувала знахідку науковий консультант археологічної експедиції, доцент Інституту історії, етнології та правознавства Чернігівського НПУ ім. Т. Шевченка Олена Черненко.
Вона розповіла, що, судячи зі знахідок, власник виявленої будівлі займався виключно мисливством і рибальством. Будинок він мав великий, двоярусний, на кожному поверсі стояла піч. "Цей період (16 ст.) на території Сіверщини майже не вивчений. І подібний археологічний комплекс тут фіксується вперше”, – зауважила О. Черненко.
За її словами, розкопки в Новгороді-Сіверському до 14 липня проводила спільна експедиція Інституту археології Національної академії наук України та Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Її завданням було встановити збереженість культурного шару на території Дитинця, оскільки вважалося, що він знищений внаслідок життєдіяльності людини у 20-му столітті.
Ця гіпотеза, на щастя, не підтвердилась. На окремих ділянках потужність давніх нашарувань склала п’ять і більше метрів, і на цій глибині археологи дослідили багато цікавих матеріалів різних періодів: починаючи від самого початку заселення Новгорода-Сіверського в 14 ст. до н.е. і закінчуючи 17-18 століттями. Зокрема, вони знайшли чимало речей доби приєднання літописних сіверян до Давньоруської держави (10 ст.): прикраси, пряжки, браслети, деталі ремінного набору тощо.
Літописний Новгород-Сіверський, як пояснила О. Черненко, за часів Київської Русі був стольним градом князівської династії Ольговичів – однієї з найвідоміших тоді династій.
Потапчук Наталія,
УКРІНФОРМ
У ньому, окрім інших матеріалів, дослідники знайшли багато кісток лосів, вепрів, оленів, вовків, інших звірів, що населяли тамтешні ліси, і не виявили жодної кістки свійської тварини.
"Це підтверджує писемні повідомлення про те, що в 16-му столітті основою добробуту населення Сіверщини були полювання і бортництво, а не землеробство, як в інших регіонах України”, – прокоментувала знахідку науковий консультант археологічної експедиції, доцент Інституту історії, етнології та правознавства Чернігівського НПУ ім. Т. Шевченка Олена Черненко.
Вона розповіла, що, судячи зі знахідок, власник виявленої будівлі займався виключно мисливством і рибальством. Будинок він мав великий, двоярусний, на кожному поверсі стояла піч. "Цей період (16 ст.) на території Сіверщини майже не вивчений. І подібний археологічний комплекс тут фіксується вперше”, – зауважила О. Черненко.
За її словами, розкопки в Новгороді-Сіверському до 14 липня проводила спільна експедиція Інституту археології Національної академії наук України та Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Її завданням було встановити збереженість культурного шару на території Дитинця, оскільки вважалося, що він знищений внаслідок життєдіяльності людини у 20-му столітті.
Ця гіпотеза, на щастя, не підтвердилась. На окремих ділянках потужність давніх нашарувань склала п’ять і більше метрів, і на цій глибині археологи дослідили багато цікавих матеріалів різних періодів: починаючи від самого початку заселення Новгорода-Сіверського в 14 ст. до н.е. і закінчуючи 17-18 століттями. Зокрема, вони знайшли чимало речей доби приєднання літописних сіверян до Давньоруської держави (10 ст.): прикраси, пряжки, браслети, деталі ремінного набору тощо.
Літописний Новгород-Сіверський, як пояснила О. Черненко, за часів Київської Русі був стольним градом князівської династії Ольговичів – однієї з найвідоміших тоді династій.
Потапчук Наталія,
УКРІНФОРМ
Коментарі (0) |