реклама партнерів:
Головна › Новини › КУЛЬТУРА
Що знають українці про Південну Африку?
16-Січ-21 476 0.0 0
Нещодавно у новому видавництві «Портал» світ побачила книга Оксани Розумної «Лерато означає «любов» - авторка працює в українському посольстві у Південно- Африканській республіці і розповідає українцям про цю далеку і незнайому нам країну. Я попросив авторку розповісти – для чого писалася ця книга?

Оксана Розумна розповідає: «Переді мною стояло завдання розповісти українській малечі про народи африканського континенту. Оскільки я зараз живу і працюю у ПАР, виглядало доречним вести мову у першу чергу про етноси цієї країни, а їх надзвичайно багато (саме тому ПАР відзначається мовним розмаїттям, лише офіційних мов згідно Конституції країни - 11).

Героїнею одного з оповідань цієї книги стали дівчинка тсване (цей народ мешкає не лише в ПАР, а також в інших країнах півдня Африки, наприклад у Ботсвані, на що вказує її назва). Як і у раніше виданій книжці "Печені яблука" я розповідаю про один день з життя головної героїні. Це - маленька Лерато, яка швидко росте і ще швидше пізнає світ, цього дня разом з усіма односельцями святкуючи весілля сусідів. Знаючи значення свого імені, "любов", Лерато шукає і знаходить безліч тлумачень цього поняття. Аж поки з нею не стається справжня африканська пригода.

Я не могла оминути увагою зулусів - народ, відомий у світі завдяки подвигам Короля Шаки. У оповіданні "Дарунок володаря Шаки" мова про незвичайного хлопчика, Зітулеле, який відрізняється від своїх однолітків тим, що не хоче грати у війну і дружить з зебреням-альбіносом. Друзі рятують одне одного: спершу зебреня хлопчика - від самотності, а згодом - хлопчик смугастого побратима - від людей. Цією розповіддю мені хотілося привернути увагу до долі альбіносів, до яких у багатьох країнах Африки ставляться надзвичайно жорстоко. Багато дітей-альбіносів просто не виживають, стаючи жертвами свого ж суспільства. На відміну від людей, зебри не виштовхують своїх родичів-альбіносів і не знищують їх, тому маленький друг зулуського хлопчика має шанс на порятунок. Третє оповідання, "Сім ночей на березі чорної річки", - про пастушка водаабе. Це плем'я найбільш загадкового народу Африки, фульбе, розсіяних її просторами кочівників-скотарів, які, попри відстані і племінні відмінності, зберегли єдину мову фула. І фульбе, і водаабе мають унікальні вірування, пов'язані з природою та коровами, яких вони вважають своєю ріднею. Дев'ятирічний Амаду проходить обряд ініціації, проводячи сім ночей на самоті зі своїм стадом у дикій природі далеко від дому.

Дивовижно глибокі і щирі ілюстрації Анни Сурган, з якою я вже співпрацювала над книгою "Аврора та інші принцеси", не доповнення моїх оповідань, а скоріше - її власні розповіді про світ, у якому живуть однолітки українських молодших школярів на іншому континенті. Анна реконструювала їхні побут, вбрання і житло, а зробити це було непросто, адже в оповіданнях мова про 19 століття. Художниця також знайомить читачів з африканськими деревами, пташками і пагорбами, захоплюючи духом далеких земель».

Книга увійшла до списку українських видань 2020 року, рекомендованих PEN Ukraine та до короткого списку Всеукраїнського рейтингу Книжка року 2020 у номінації "Дитяче свято"
Василь ЧЕПУРНИЙ


Допомога проекту СІВЕРЩИНА - благодійний внесок

Теги:Оксана Розумна, нові книги, Україна - ПАР


Читайте також



Коментарі (0)
avatar