Селище непокірних
На мапі Чернігівщини розташоване мальовниче містечко Радуль. Не всі знають, що воно було одним з центрів розселення старообрядців. Цей релігійно-суспільний рух, виникає у середині 17 століття в Росії, як реакція проти церковних реформ, які впроваджував патріарх Нікон. У 1652 році він стає патріархом Русі, і відразу запропонував свій проект перевлаштування церкви. Нікон мріяв поставити її понад державою. При підтримці царя Олексія Михайловича, він здійснює об'єднання церкви. Нікон суворо розправився із своїми супротивниками, відлучав непокірних від церкви. Головною рушійною силою старообрядницького руху була значна маса селян, вони виступили проти офіційної Православної Церкви.
Заселення старообрядцями Чернігівського та Стародубського полків розпочинається з 70-х років XVII століття. Рятуючись від переслідування властей, старообрядці тікають на Чернігівщину. Як усюди, так і на Україні, старообрядці жили здебільшого в окремих оселях. Від місцевого українського населення вони відрізнялися обрядами, мовою, будовою та внутрішнім оформленням хат. Основним зайняттям старообрядців було сільське господарство: хліборобство, городництво й садівництво, різні види ремесла й промисловості, торгівля.
Саме з цього часу бере свій початок історія містечка Радуль, заснованого наприкінці 17 століття. Містечко було засновано першими поселенцями, які були старовірами з центральної Росії. Назва Радуль походить від озера, яке існувало ще на початку 20 століття. Як свідчать джерела, за указом Петра І, Радуль отримав право на самоуправління при умові сплати належних податків. Відбулось це 1715 року.
Цікаво, що старовіри заснували для своїх дітей школи, які існували у Радулі фактично до початку 20 століття. Старовіри мали по хатах чимало стародрукованих і рукописних книг.
Відомо, що 1870 року у Радулі було відкрито однокласне народне училище, а у 1899 році – двокласну церковно-парафіяльну школу. На початку 19 століття у Радулі розвивалось іконописання.
За даними джерел, у 1866 році у містечку нараховувалась 550 дворів, кількість мешканців складала – 3048 осіб. У 1869 році було побудовано дерев'яну Покровську церкву.
Цікаво, що на початку 20 століття кількість населення збільшилась до 8 тисяч осіб. Навіть зараз, у Радулі багато мешканців, пращури яких були старовірами. Сьогодні містечко живе своїм життям, зберігає пам'ять про історичні події минулого, багато з історії містечка Радуль на сьогодні вже відомо.
Данило Рига – науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Заселення старообрядцями Чернігівського та Стародубського полків розпочинається з 70-х років XVII століття. Рятуючись від переслідування властей, старообрядці тікають на Чернігівщину. Як усюди, так і на Україні, старообрядці жили здебільшого в окремих оселях. Від місцевого українського населення вони відрізнялися обрядами, мовою, будовою та внутрішнім оформленням хат. Основним зайняттям старообрядців було сільське господарство: хліборобство, городництво й садівництво, різні види ремесла й промисловості, торгівля.
Саме з цього часу бере свій початок історія містечка Радуль, заснованого наприкінці 17 століття. Містечко було засновано першими поселенцями, які були старовірами з центральної Росії. Назва Радуль походить від озера, яке існувало ще на початку 20 століття. Як свідчать джерела, за указом Петра І, Радуль отримав право на самоуправління при умові сплати належних податків. Відбулось це 1715 року.
Цікаво, що старовіри заснували для своїх дітей школи, які існували у Радулі фактично до початку 20 століття. Старовіри мали по хатах чимало стародрукованих і рукописних книг.
Відомо, що 1870 року у Радулі було відкрито однокласне народне училище, а у 1899 році – двокласну церковно-парафіяльну школу. На початку 19 століття у Радулі розвивалось іконописання.
За даними джерел, у 1866 році у містечку нараховувалась 550 дворів, кількість мешканців складала – 3048 осіб. У 1869 році було побудовано дерев'яну Покровську церкву.
Цікаво, що на початку 20 століття кількість населення збільшилась до 8 тисяч осіб. Навіть зараз, у Радулі багато мешканців, пращури яких були старовірами. Сьогодні містечко живе своїм життям, зберігає пам'ять про історичні події минулого, багато з історії містечка Радуль на сьогодні вже відомо.
Данило Рига – науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Коментарі (1) |
| |