"Седнівська осінь" під загрозою!
Чому "Седнівської осені" може не бути?
По Чернігівському району окрім всіляких природних буревіїв пройшов ще й людський – чутки, що свята “Седнівська осінь” цього року може не бути.
На початку цього року голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик звернувся до Седнівського селищного голови Михайла Шевчика щодо зменшення податку на землю для Будинку творчості художників, адже цей некомерційний заклад знаходиться на території Седнева з 1964 р. У своєму листі він нагадав про те, скільки художники за весь час існування творчої майстерні зробили для Седнева.
За словами директора Будинку творчості художників Олексія Пащенка податковий тягар виник у зв’язку з тим, що Седнівська селищна рада 13 липня 2016 р. встановила ставку податку 0.5 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, біля 26000 грн., що всіх тоді влаштовувало. Але з 1 січня 2017 р. уряд підняв мінімальну заробітну плату до 3200.00 грн., завдяки чому автоматично збільшився податок на землю більше ніж у два рази. За роз’ясненнями директор Будинку творчості художників звертався до ДфСУ, де йому й порадили це питання вирішувати в Седнівській селищній раді, адже тільки вони мають право надати пільгову ставку 0.25%. З такою пропозицією Олексій Пащенко і звернувся 16.02.2017 р. до селищної ради, адже у Будинку творчості художників обмежені призначення.
Чернігівська райдержадміністрація також звернулась до селищного голови з листом від 21.02.2017 р. за підписом першого заступника Анатолія Кругола з проханням підтримати знижку для Будинку творчості художників.
Однак, депутати селищної ради на декількох сесіях селищної ради не прийняли позитивного рішення.
У червні місяці знову розглядали це питання в присутності двох заступників районних керівників - Андрія Курданова та Володимира Поліщука. Під час дискусії ні голова Михайло Шевчик, ні секретар Сергій Маслов не змогли надати депутатам повну інформацію по сумі податку. Як кажуть, “все покрито мраком”. Андрій Курданов звернув увагу присутніх на те, що він Михайлу Шевчику напередодні сесії надав номер телефону Володимира Чепелика, для того щоб той особисто поспілкуватися та з’ясував шляхи вирішення проблемних питань, та селищний голова заявив, що нікому він не телефонував.
Останнім аргументом Володимира Поліщука було застереження депутатам селищної ради щодо можливих дій Національної спілки художників України в цій ситуації про закриття бази в селищі Седнів. На це селищний голова не висловив будь-яких заперечень, мовляв, нам в Седневі вільна земля потрібна. Депутати знову не проголосували за пільгове оподаткування для художників – мовляв, потрібні гроші у бюджет селищної ради і завтра всі магазини прийдуть знижку просити, забувши, що Будинок творчості художників - некомерційна структура. Хто винен в невмінні керівництва селищної ради працювати над збиранням податків - сотні гектарів неоподатковані, а вони чекають на манну небесну. Хоча за останні пару років окремі працівники правоохоронних органів отримали до трьох гектарів седнівської землі і це, не дивлячись на мораторій, прийнятий селищною радою, можливо, для відводу очей.
Хочеться повернутися до історії. Можливо, читач пам’ятає як у не такі далекі часи за правління партії регіонів ходили чутки, що після будівництва нової Седнівської школи, садиба Лизогубів може перейти в приватну власність, як це сталося з відомим Межигір’ям. Згадували при цьому прізвище народного депутата Михайла Чечетова, помічником якого в ті часи був Михайло Шевчик. Для збереження садиби художника Володимир Чепелик почав встановлювати пам’ятники на значні суми грошей, яких вже добрий десяток, для того щоб парк навколо садиби рахувався архітектурним, який згідно чинного законодавства неможливо приватизувати.
А чи попитали у жителів Седнева та Чернігова, у творчих колективів з усього району, у народних майстрів з Чернігова та області і що буде за Седнів без художньо-мистецького фестивалю “Седнівська осінь”?!.
Однак купка місцевих начальничків вирішує долю «Седнівської осені» та розвитку Седнівської громади. Той хто був до закінчення «Седнівської осені» у 2016 р., бачив як наприкінці свята один з цих начальничків вже «під шофе», заліз на сцену та кричав в мікрофон, мов я тут начальник.
То як же можна розвивати селище і громаду, коли кучка “господарів” нічого путнього не зробивши за свій час при владі, взялася руйнувати те, що вони не створювали, серед іншого і свято “Седнівська осінь” але ж роблять це свідомо і наперекір здоровому глузду?
Володимир КОВАЛИК
По Чернігівському району окрім всіляких природних буревіїв пройшов ще й людський – чутки, що свята “Седнівська осінь” цього року може не бути.
На початку цього року голова Національної спілки художників України Володимир Чепелик звернувся до Седнівського селищного голови Михайла Шевчика щодо зменшення податку на землю для Будинку творчості художників, адже цей некомерційний заклад знаходиться на території Седнева з 1964 р. У своєму листі він нагадав про те, скільки художники за весь час існування творчої майстерні зробили для Седнева.
За словами директора Будинку творчості художників Олексія Пащенка податковий тягар виник у зв’язку з тим, що Седнівська селищна рада 13 липня 2016 р. встановила ставку податку 0.5 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, біля 26000 грн., що всіх тоді влаштовувало. Але з 1 січня 2017 р. уряд підняв мінімальну заробітну плату до 3200.00 грн., завдяки чому автоматично збільшився податок на землю більше ніж у два рази. За роз’ясненнями директор Будинку творчості художників звертався до ДфСУ, де йому й порадили це питання вирішувати в Седнівській селищній раді, адже тільки вони мають право надати пільгову ставку 0.25%. З такою пропозицією Олексій Пащенко і звернувся 16.02.2017 р. до селищної ради, адже у Будинку творчості художників обмежені призначення.
Чернігівська райдержадміністрація також звернулась до селищного голови з листом від 21.02.2017 р. за підписом першого заступника Анатолія Кругола з проханням підтримати знижку для Будинку творчості художників.
Однак, депутати селищної ради на декількох сесіях селищної ради не прийняли позитивного рішення.
У червні місяці знову розглядали це питання в присутності двох заступників районних керівників - Андрія Курданова та Володимира Поліщука. Під час дискусії ні голова Михайло Шевчик, ні секретар Сергій Маслов не змогли надати депутатам повну інформацію по сумі податку. Як кажуть, “все покрито мраком”. Андрій Курданов звернув увагу присутніх на те, що він Михайлу Шевчику напередодні сесії надав номер телефону Володимира Чепелика, для того щоб той особисто поспілкуватися та з’ясував шляхи вирішення проблемних питань, та селищний голова заявив, що нікому він не телефонував.
Останнім аргументом Володимира Поліщука було застереження депутатам селищної ради щодо можливих дій Національної спілки художників України в цій ситуації про закриття бази в селищі Седнів. На це селищний голова не висловив будь-яких заперечень, мовляв, нам в Седневі вільна земля потрібна. Депутати знову не проголосували за пільгове оподаткування для художників – мовляв, потрібні гроші у бюджет селищної ради і завтра всі магазини прийдуть знижку просити, забувши, що Будинок творчості художників - некомерційна структура. Хто винен в невмінні керівництва селищної ради працювати над збиранням податків - сотні гектарів неоподатковані, а вони чекають на манну небесну. Хоча за останні пару років окремі працівники правоохоронних органів отримали до трьох гектарів седнівської землі і це, не дивлячись на мораторій, прийнятий селищною радою, можливо, для відводу очей.
Хочеться повернутися до історії. Можливо, читач пам’ятає як у не такі далекі часи за правління партії регіонів ходили чутки, що після будівництва нової Седнівської школи, садиба Лизогубів може перейти в приватну власність, як це сталося з відомим Межигір’ям. Згадували при цьому прізвище народного депутата Михайла Чечетова, помічником якого в ті часи був Михайло Шевчик. Для збереження садиби художника Володимир Чепелик почав встановлювати пам’ятники на значні суми грошей, яких вже добрий десяток, для того щоб парк навколо садиби рахувався архітектурним, який згідно чинного законодавства неможливо приватизувати.
А чи попитали у жителів Седнева та Чернігова, у творчих колективів з усього району, у народних майстрів з Чернігова та області і що буде за Седнів без художньо-мистецького фестивалю “Седнівська осінь”?!.
Однак купка місцевих начальничків вирішує долю «Седнівської осені» та розвитку Седнівської громади. Той хто був до закінчення «Седнівської осені» у 2016 р., бачив як наприкінці свята один з цих начальничків вже «під шофе», заліз на сцену та кричав в мікрофон, мов я тут начальник.
То як же можна розвивати селище і громаду, коли кучка “господарів” нічого путнього не зробивши за свій час при владі, взялася руйнувати те, що вони не створювали, серед іншого і свято “Седнівська осінь” але ж роблять це свідомо і наперекір здоровому глузду?
Володимир КОВАЛИК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |