Розвідник і письменник
Агент британської розвідки і один із найуспішніших англійських прозаїків першої половини XX століття. Повне зібрання романів та оповідань Сомерсета Моема налічує 78 книг, серед яких знайшлося місце як для невеликих новел, так і для драматичних п'єс і об'ємних творів. Для пошуків натхнення до літературної діяльності письменник багато подорожував по світу, завдяки чому його роботи відрізняються різноманітністю тем, сюжетів і персонажів.
Майбутній письменник народився 25 січня 1874 року в Парижі в сім’ї юриста англійського посольства. Сомерсет був наймолодшим із чотирьох дітей, і коли старші брати вирушили на навчання до Англії, хлопчик став єдиною дитиною в будинку. У вісім років він осиротів: від туберкульозу померла мати. З її втратою пов'язані найсильніші переживання у житті Моема. Саме в цей час він почав затинатися. Через два роки раптово помер батько.
Книги і пристрасть до читання допомогли Моему сховатися від навкілля. Віллі жив у світі книг, серед яких улюбленими стали казки "Тисячі й однієї ночі", "Аліса в країні чудес" Л. Керролла, "Уеверлі" В.Скотта і пригодницькі романи капітана Маррієта. Моем добре малював, любив музику, належав до кращих учнів і міг претендувати на місце в Кембриджі, але глибокої зацікавленості щодо цього не відчував. Моем зробив свій вибір самостійно: він поїхав у Лондон і 1892 р. став студентом медичної школи при лікарні св. Томаса. Роки, проведені в лікарні та бідних кварталах одного із районів Лондона — Ламбеті, де він лікував своїх пацієнтів, зробили з М. не лише дипломованого лікаря, але й письменника. Усі ці роки він напружено працював. Лікарська практика чимало дала Моему як письменникові. Він побачив життя в неприкрашеному вигляді, навчився розуміти людей.
Свої перші літературні спроби майбутній відомий письменник зробив ще під час навчання в університеті - він написав біографію композитора Мейєрбера. Але після того як рукопис була відкинута видавцем, палкий юнак повністю її знищив і на деякий час залишив мрії про літературну кар'єру. Перший успішний роман Сомерсета Моема «Ліза з Ламбета» створений в кращих традиціях «натуральної школи». Книга частково автобіографічна - в ній знайшли відображення роки навчання автора в медичній школі. Це сумна історія про жваву і життєрадісну вісімнадцятирічну дівчини Лізи, якої не пощастило закохатися у владного одруженого чоловіка.
Моем називав себе письменником-самоуком. Він багато працював, аби сягнути вершин професійної майстерності. Подорожі давали йому відчуття свободи, знайомили з героями майбутніх книг, місцем дії яких ставали країни Європи, Азії, Африки, острови Тихого океану, портові міста і загублені де-небудь в глушині поселення. "Мене цікавили люди та їхні біографії", — говорив Моем.
Вивчаючи людську природу впродовж усього життя, письменник зізнавався, що й на схилі літ сприймав людину як загадку й завжди остерігався судити про людей за першим враженням. Він був терпимий і ставився до навколишніх з гумором. "Немає нічого прекраснішого за доброту", — стверджував Моем, і разом з тим вважав, що "не слід чекати від людей надто багато".
У 1928 році письменник купив віллу на французькому Лазурному березі. Там його відвідували Уїнстон Черчілль, Оскар Уайльд та інші імениті персони. Вважають, що там він і помер 16 грудня 1965 року, на 92-му році життя, від легеневої хвороби. Прах покійного був похований під стіною бібліотеки, яку він заснував, і яка носила його ім'я, при тій самій Королівській школі в Кентербері, де він колись навчався.
З групи "Васил Крас. Романи"
Майбутній письменник народився 25 січня 1874 року в Парижі в сім’ї юриста англійського посольства. Сомерсет був наймолодшим із чотирьох дітей, і коли старші брати вирушили на навчання до Англії, хлопчик став єдиною дитиною в будинку. У вісім років він осиротів: від туберкульозу померла мати. З її втратою пов'язані найсильніші переживання у житті Моема. Саме в цей час він почав затинатися. Через два роки раптово помер батько.
Книги і пристрасть до читання допомогли Моему сховатися від навкілля. Віллі жив у світі книг, серед яких улюбленими стали казки "Тисячі й однієї ночі", "Аліса в країні чудес" Л. Керролла, "Уеверлі" В.Скотта і пригодницькі романи капітана Маррієта. Моем добре малював, любив музику, належав до кращих учнів і міг претендувати на місце в Кембриджі, але глибокої зацікавленості щодо цього не відчував. Моем зробив свій вибір самостійно: він поїхав у Лондон і 1892 р. став студентом медичної школи при лікарні св. Томаса. Роки, проведені в лікарні та бідних кварталах одного із районів Лондона — Ламбеті, де він лікував своїх пацієнтів, зробили з М. не лише дипломованого лікаря, але й письменника. Усі ці роки він напружено працював. Лікарська практика чимало дала Моему як письменникові. Він побачив життя в неприкрашеному вигляді, навчився розуміти людей.
Свої перші літературні спроби майбутній відомий письменник зробив ще під час навчання в університеті - він написав біографію композитора Мейєрбера. Але після того як рукопис була відкинута видавцем, палкий юнак повністю її знищив і на деякий час залишив мрії про літературну кар'єру. Перший успішний роман Сомерсета Моема «Ліза з Ламбета» створений в кращих традиціях «натуральної школи». Книга частково автобіографічна - в ній знайшли відображення роки навчання автора в медичній школі. Це сумна історія про жваву і життєрадісну вісімнадцятирічну дівчини Лізи, якої не пощастило закохатися у владного одруженого чоловіка.
Моем називав себе письменником-самоуком. Він багато працював, аби сягнути вершин професійної майстерності. Подорожі давали йому відчуття свободи, знайомили з героями майбутніх книг, місцем дії яких ставали країни Європи, Азії, Африки, острови Тихого океану, портові міста і загублені де-небудь в глушині поселення. "Мене цікавили люди та їхні біографії", — говорив Моем.
Вивчаючи людську природу впродовж усього життя, письменник зізнавався, що й на схилі літ сприймав людину як загадку й завжди остерігався судити про людей за першим враженням. Він був терпимий і ставився до навколишніх з гумором. "Немає нічого прекраснішого за доброту", — стверджував Моем, і разом з тим вважав, що "не слід чекати від людей надто багато".
У 1928 році письменник купив віллу на французькому Лазурному березі. Там його відвідували Уїнстон Черчілль, Оскар Уайльд та інші імениті персони. Вважають, що там він і помер 16 грудня 1965 року, на 92-му році життя, від легеневої хвороби. Прах покійного був похований під стіною бібліотеки, яку він заснував, і яка носила його ім'я, при тій самій Королівській школі в Кентербері, де він колись навчався.
З групи "Васил Крас. Романи"
| Коментарі (0) |