Простота Патріарха

Був з'їзд "Просвіти" і в його перерві Павло Мовчан організував коротку перекуску для членів Головної Ради. Там був і Патріарх Філарет. Але це був час посту, а на скромному столі були бутерброди з ковбасою, ще щось скоромне і мене цікавило - як же поведеться Патріарх?

Його стали припрошувати - мовляв, беріть те,се, а він дякував і відмовлявся. Коли загальна увага відвернулась від нього, дивлюся - Патріарх видивився одну-єдину тарілочку з квашеними огірками, підсунув до себе і взяв одного.

Розумієте: він не став повчати всіх, картати гріхами, ставити всіх у незручне становище. Але й не порушив власного посту. Це нагадало мені із житія святого Макарія: його учні картали язичника, а він напоїв його водою в пустелі, поговорив ласкаво і нічим не дорікнув...

А то під час чергового візиту Патріарха в Чернігів він в Катерининській церкві перестрівся з ветераном війни, нашим прихожанином Іваном Омеляновичем Горілим - той був трохи молодший за Патріарха, але з розкішною сивою бородою, палицею. І Філарет, привітавшись, каже: "О, то ви як патріарх!". А кажуть, що в нього не було почуття гумору 🙂

... Коли був ковідний грип і Патріарх відчув, що починає задихатися - перевдягся у спортивний костюм, взяв маленьку валізку, викликав "швидку" і приїхав у звичайну київську лікарню. Ошелешеним медсестрам та лікарям сказав: "Я - Патріарх Філарет". Тоді йому був 91 рік.

Під час Майдану Патріарх мав виступати по Українському радіо, але доїхати туди, на Хрещатик, через барикади було неможливо. То він вийшов з машини і пішов - серед димів революції, барикад йшов Патріарх: білий клобук з навершям- хрестом, патериця, чорна ряса, біла борода. Здивовані повстанці і зсутулена постать Патріарха - один із маловідомих, майже таємних символів українського Майдану.

Василь ЧЕПУРНИЙ