Посли Польщі та Ізраїлю вчать українців кого їм любити
Посли Польщі та Ізраїлю обурені вшануванням діячів ОУН Бандери, Мельника, письменника Івана Липи і його сина Юрія Київською міською і Львівською обласними радами, оскільки ці особи пропагували етнічні чистки на теренах окупованої німцями Польщі.
Іван Липа, щоправда, помер 1923 р., але готував чистки, напевно, духовно. Київська міська рада не мала права в день народження Бандери виставляти його портрет -- отак!
Взагалі посли смішать кур: Іван Липа -- антисемітськийй і антипольський письменник? Іван Липа писав переважно казки просвітницького характеру, для українців він більше важить як діяч УНР й організатор українського життя. Син Івана Липи Юрій був творцем української геополітичної концепції, в якій не закликав знищувати інші народи, а обгрунтовував геополітичні засади українського. Андрій Мельник, який послідовно відстоював інтереси держави Україна, не закликав до жодних етнічних чисток й не здійснив жодних військових злочинів.
Із названих персоналій Бандера є найконтроверсійнішою особистістю, бо для однієї частини він -- борець за Україну, що змагався із совками й німцями, а для інших -- фашист. Одначе посли, по-перше, надто наполегливо втручаються у внутрішні українські справи, визначаючи, хто нам герой, а хто ні. Армія Крайова, що співробітничала з совками, які згодом уярмили панів-поляків, не була святою, а Юзеф Пілсудський взагалі був диктатором, Польща -- окупантом українських земель.
Польський шовінізм для нас нічим не кращий за совковий інтернаціоналізм чи російський імперіалізм. І нинішня польська позиція підтверджує цю тезу. Але ми ж полякам не забороняємор святкувати Пілсудського, розуміємо, що він відновив ІІ Річ Посполиту, навіть польський концентрак Березу Картузьку їм не згадуємо, ні відсутність української школи й університету у міжвоєнній Польщі, ні парцеляції земель і тиску на православних, яких "демократичні" поляки радо русифікували в межах своєї держави, ні Сокальського кордону, що відділяв українську Галичину від Волині в межах Польщі, що розділяла і володарювала за тією ж схемою, що й Сталін із Гітлером. Просто масштаби були інші.
По-друге, ставлять в один ряд Мельника і Бандеру, що були ідеологічними противниками, недаремно ж ОУН розкололася на ОУН (м) і ОУН (б). Я вже мовчу про жахливу маніпуляцію із Юрієм Липою, якого замордувало НКВС. Завтра, напевно, мадяри вилізуть зі своїми претензіями, щось давно їх не чули.
Роксана ХАРЧУК
Іван Липа, щоправда, помер 1923 р., але готував чистки, напевно, духовно. Київська міська рада не мала права в день народження Бандери виставляти його портрет -- отак!
Взагалі посли смішать кур: Іван Липа -- антисемітськийй і антипольський письменник? Іван Липа писав переважно казки просвітницького характеру, для українців він більше важить як діяч УНР й організатор українського життя. Син Івана Липи Юрій був творцем української геополітичної концепції, в якій не закликав знищувати інші народи, а обгрунтовував геополітичні засади українського. Андрій Мельник, який послідовно відстоював інтереси держави Україна, не закликав до жодних етнічних чисток й не здійснив жодних військових злочинів.
Із названих персоналій Бандера є найконтроверсійнішою особистістю, бо для однієї частини він -- борець за Україну, що змагався із совками й німцями, а для інших -- фашист. Одначе посли, по-перше, надто наполегливо втручаються у внутрішні українські справи, визначаючи, хто нам герой, а хто ні. Армія Крайова, що співробітничала з совками, які згодом уярмили панів-поляків, не була святою, а Юзеф Пілсудський взагалі був диктатором, Польща -- окупантом українських земель.
Польський шовінізм для нас нічим не кращий за совковий інтернаціоналізм чи російський імперіалізм. І нинішня польська позиція підтверджує цю тезу. Але ми ж полякам не забороняємор святкувати Пілсудського, розуміємо, що він відновив ІІ Річ Посполиту, навіть польський концентрак Березу Картузьку їм не згадуємо, ні відсутність української школи й університету у міжвоєнній Польщі, ні парцеляції земель і тиску на православних, яких "демократичні" поляки радо русифікували в межах своєї держави, ні Сокальського кордону, що відділяв українську Галичину від Волині в межах Польщі, що розділяла і володарювала за тією ж схемою, що й Сталін із Гітлером. Просто масштаби були інші.
По-друге, ставлять в один ряд Мельника і Бандеру, що були ідеологічними противниками, недаремно ж ОУН розкололася на ОУН (м) і ОУН (б). Я вже мовчу про жахливу маніпуляцію із Юрієм Липою, якого замордувало НКВС. Завтра, напевно, мадяри вилізуть зі своїми претензіями, щось давно їх не чули.
Роксана ХАРЧУК
| Читайте також |
| Коментарі (0) |