Після бою

…Й метал стомився. Стихло лише,
А звечоріє, вдарять знов?
Із перебитих пальців вишень
Скрапа густа вишнева кров.
Упала хата на коліна
І Бога зве. Мигтить зоря…
Листком обпаленим калина
Сльозу на шибці витира.
Із поля – дим. Як біль, як мука.
Не може буть! Невже? Хіба?..
Село лама в безсиллі руки –
Горять хліба…
10.07.2022р.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙ