Піп Гапон для Калитки
Відкритий лист генеральному директору ТОВ «Земля і воля», Герою України Леоніду Яковишину Шановний Леоніде Григоровичу!
Оскільки Ви надрукували у перекупленій Вами газеті «Чернігівщина» свою статтю – відповідь на публікацію в газеті «Сіверщина» тиражем, значно більшим, ніж весь тираж нашої газети по області, це звільняє нас від необхідності друкувати її ще й на наших сторінках. Тим паче, що й ми, і Ви чудово знаємо справжнього автора «Вашої» відповіді та й об’єм «Вашої» відповіді – 12 тисяч знаків більш ніж удвічі перевищує саму статтю, на яку Ви начебто відповідаєте.
Тим паче, що добра половина «Вашої» відповіді – це розповідь про те, які погана партія «Свобода», що посміла допомогти жителям Кобижчі боротися з Вашою затією про склад рідкого аміаку, яка погана газета «Сіверщина», що посміла про це написати… Але ми в своїй публікації мову не вели ні про «Свободу», ні про свою газету – тож і відповідати Вам би треба по суті, а не околясом..
Але це яскравий зразок всіх провокаторів – перевести розмову з проблеми на щось інше. Наприклад, із захіміченості полів і грунтів та вод, які здійснює Ваше підприємство, на розмову про Церкву і політику. Тож тут Ви і про конфлікт у Новій Басані плетете харамари, забувши, що редактор «Сіверщини» особисто був на мітингу та засіданні виконкому сільської ради у Новій Басані. І про «Свободу», і про Ющенка… Широкий діапазон «Вашої» думки правда, пане Войток, заступник Яковишина з писань до газет?
Та ось якого листа ми отримали від нашої читачки:
« Пише до вас Левандовська Зінаїда – «дачниця» Нової Басані.
Надворі сутеніло, коли мені до рук потрапила газета «Чернігівщина», яку я не передплачую. Я була шокована статтею «Спадкоємці попа Гапона…», автором якої є Яковишин Л.Г. В цій статті все вперемішку: політика, релігія, перса, історія і навіть агрономія. Одразу пригадалось прислів’я «Швець знай шевство, а в кравецтво не мішайся».
Я часто приїжджаю у Нову Басань і мені відомі всі новини, бо я пенсіонерка і часто спілкуюсь із ровесниками. Щодо Басані і релігійного конфлікту, про який згадує автор, то його взагалі не було і міліція нікого не розбороняла. Просто жителі села захищали своїх дітей від самозванців із приклеєними бородами (так наша авторка називає попів московського патріархату – ред..).
Після того дуже дивно було бачити озброєних до зубів «беркутцівців», які два дні охороняли «молебствіє» звезених для масовки прихильників московського патріархату з сіл району. Де це бачено, щоб молитва Богові супроводжувалась автоматами?!. Навіть старожили не бачили стільки міліції.
З мізерної пенсії я виділяю гроші на передплату «Сіверщини», бо це моя улюблена газета. Газету «Чернігівщина» розносить по дворах невідомо хто і з якими цілями.
То чи варто, Леоніде Григоровичу, вішати людям локшину на вуха, шукаючи попів гапонів, коли вони у вашому оточенні?»
Василь ЧЕПУРНИЙ
Скорочено. Повністю відкритий лист надруковано в газеті "Сіверщина" за 12 січня.
| Читайте також |
| Коментарі (1) |
|
| |
0
