Петлюра і Шварцбард
25 травня 1926 року, у метушливому весняному Парижі, о 14:35 на розі вулиці Расін та бульвару Сен-Мішель, чоловік випустив п'ять куль з револьвера в зустрічного біля вітрини.
Нападником виявився чекістський агент ОГПУ Шльома-Самуїл Шварцбард, в минулому революціонер-анархіст та красноармієць Котовського.
Загиблим був Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра.
Пізніше над вбивцею відбувся суд, який супроводжувався в повній антиукраїнській істерії і кампанії агентури СССР. З загиблого Головного отамана, зробили в очах європейської спільноти суцільне зло та ярого погромника.
Шварцбарда ж французька влада виправдала, та... присудила штраф аж в цілий 1 франк! Це була сума, яка була витрачена на двірника, що змив кров Петлюри на тротуарі Парижу.
Втім очікувати було, щось інше від тих хто доклав зусиль до нашого програшу марна справа. Адже голос Франції був одним з вирішальних на Паризькій мирній конференції в 1919, де переможці Першої світової кроїли карту Європи, на якій будь яке право українського народу на свою Державу було розтоптане. Це ті французи які заблокували поставку ліків та медикаментів, які уряд УНР закупив за кордоном за наші ж мільйонні кошти зі скарбниці, коли наша Армія конала від епідемії тифу.
Два роки до своєї смерті в 1924 році, Головний отаман розпустив Армію УНР та видав наказ про демобілізацію кадрів які ще зберігали армійську структуру на території таборів Польщі. Надії не залишалося. Широкий повстанський рух в УССР теж було придушено. А потім більшовицькі московські окупанти вбили і сам символ боротьби українців Визвольної війни 1917-1920-их.
А через вісім років в 1933 настане Апокаліпсис Української Нації. Ціна українського народу для світу тоді буде ще менше ніж 1 франк. Це буде суцільна мовчанка.
«Коли ви зі мною, ради України,
Не підете жить та умирать -
То настане ще така година,
Будете слідів моїх шукать».
- (с) пісня про Петлюру 1942 р
Андрій ЧОРНИЙ
Нападником виявився чекістський агент ОГПУ Шльома-Самуїл Шварцбард, в минулому революціонер-анархіст та красноармієць Котовського.
Загиблим був Головний отаман Армії УНР Симон Петлюра.
Пізніше над вбивцею відбувся суд, який супроводжувався в повній антиукраїнській істерії і кампанії агентури СССР. З загиблого Головного отамана, зробили в очах європейської спільноти суцільне зло та ярого погромника.
Шварцбарда ж французька влада виправдала, та... присудила штраф аж в цілий 1 франк! Це була сума, яка була витрачена на двірника, що змив кров Петлюри на тротуарі Парижу.
Втім очікувати було, щось інше від тих хто доклав зусиль до нашого програшу марна справа. Адже голос Франції був одним з вирішальних на Паризькій мирній конференції в 1919, де переможці Першої світової кроїли карту Європи, на якій будь яке право українського народу на свою Державу було розтоптане. Це ті французи які заблокували поставку ліків та медикаментів, які уряд УНР закупив за кордоном за наші ж мільйонні кошти зі скарбниці, коли наша Армія конала від епідемії тифу.
Два роки до своєї смерті в 1924 році, Головний отаман розпустив Армію УНР та видав наказ про демобілізацію кадрів які ще зберігали армійську структуру на території таборів Польщі. Надії не залишалося. Широкий повстанський рух в УССР теж було придушено. А потім більшовицькі московські окупанти вбили і сам символ боротьби українців Визвольної війни 1917-1920-их.
А через вісім років в 1933 настане Апокаліпсис Української Нації. Ціна українського народу для світу тоді буде ще менше ніж 1 франк. Це буде суцільна мовчанка.
«Коли ви зі мною, ради України,
Не підете жить та умирать -
То настане ще така година,
Будете слідів моїх шукать».
- (с) пісня про Петлюру 1942 р
Андрій ЧОРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |