Пекуча рятівниця

З точки зору городника Григорія Прокопенка з Киїнки Чернігівського району, такий додаток є досить бажаним для людини. Згадаємо, що рослини забезпечують організм не лише необхідними інґредієнтами харчування — білками, жирами, вуглеводами, але є також і джерелом мінеральних солей та вітамінів.

Рослинна їжа підтримує у нас лужний баланс. Якраз лужна артеріальна кров — володарка імунних сил, яка захищає людину від хвороб. Весняну їстівну зелень недаремно величають джерелом здоров’я.
Григорій Юхимович на сторінках обласної чернігівської газети "Біла хата" із цікавістю розповів про дводомну кропиву. Рослина ця відома всім, тому що росте поруч із житлом. Коли ґрунт лише починає прогріватися, кропива вже проростає. Продовгувате темно-зелене листя на чотиригранних пагонах і є тим самим ласим гостинцем травня. Кропива любить масну землю, тому часто зустрічається на угноєних місцях. Трапляється її чимало і в заплавах, де після повені залишається товстий шар родючого мулу.

Зривають дводомну кропиву в рукавицях. Намагаються брати лише соковиті, зелені листочки та молоді стебла. З такої кропиви легко приготувати борщ, начинку для пиріжків. Старі листочки можна засолювати про запас як капусту.

Дуже корисні кропивні листочки. Тридцять грамів зелені щодобово забезпечує людину каротином і вітаміном С. Кропиву корисно їсти самому і давати її свійським тваринам. Для поросят, наприклад, її подрібнюють і запарюють окропом, для курей — подрібнюють і додають у мішанку.

Не набагато від дводомної відстає пекуча кропива. Щоправда, листочки її менші, але харчові якості майже однакові.

Городник Григорій Прокопенко говорить, що кропивні листочки збирають і з іншою метою: це відмінна сировина для виготовлення зеленої фарби. Заготовляють сировину у пору цвітіння рослини.

Віктор БЕРЕГОВИЙ.