Пастка Трампа
Цікаво, але щодо конфлікту США з Україною аналітичні матеріали в медіа Китаю та Ірану висвітлюють зараз саме спробу Трампа продемонструвати силу та отримати швидкі політичні дивіденди напередодні виборів.
Тому Трамп в істериці.
Іранський погляд (аналітика у ЗМІ на кшталт IRNA чи Tasnim): Іранські експерти прямо зазначають, що Трамп опинився в пастці власних передвиборчих обіцянок «зупинити війну за 24 години». Оскільки реального важеля прямого тиску на Москву, який би змусив її зупинити бойові дії на американських умовах, Вашингтон зараз не має, адміністрація США обрала тактику тиску на слабшу і залежну сторону — Київ. Іранські медіа описують це як «ілюзію контролю»: Трампу потрібно продемонструвати виборцям і світові, що його слово має вагу, і примус України до паузи в ударах по НПЗ — це найпростіший спосіб показати швидкий «результат».
Китайський погляд (аналітичні центри та медіа типу Global Times): У Китаї цей крок Трампа оцінюють як прагматичний, але егоїстичний політичний жест. Китайські аналітики наголошують, що Білий дім намагається штучно створити видимість керованості конфлікту. Тиснути на Росію в питанні нафти США не можуть — Кремль адаптувався до санкцій і переорієнтував експорт на Азію.
Тому єдиний інструмент для Трампа вплинути на світові ціни на енергоносії та показати себе «миротворцем» — це обмежити дії України, використовуючи як важіль постачання зброї та фінансування.
Китайські експерти підкреслюють, що така демонстрація сили є короткозорою, оскільки вона не вирішує корінь конфлікту, а лише на якийсь час консервує ситуацію заради американських рейтингів.
Таким чином, тиск на Зеленського — це спроба Трампа капіталізувати свій вплив там, де він реально може це зробити, оскільки завадити Росії обстрілювати українські міста в односторонньому порядку він не спроможний.
А як тоді можна оцінити рішення Зеленського зупинити обстріл нпз на три дні?
Рішення Зеленського погодитися на триденну паузу в ударах по російських НПЗ оцінюється експертами як вкрай ризикований крок у межах великої дипломатичної гри.
Якщо прибрати офіційну риторику, експерти вважають це рішення слабкістю та тактичною помилкою.
Вони наголошують, що Росія ніколи не дотримується угод, тому три дні без ударів по нафтопереробці лише дали ворогу перепочинок.
Крім того, піддавшись на тиск Трампа, який намагався продемонструвати свій вплив перед виборами, Київ показав готовність поступатися під шантажем (зокрема, щодо обмеження Starlink чи розвідданих), що може спровокувати ще більший тиск у майбутньому.
Тобто Зеленський своєю слабкістю показав Трампу, що він боїться шантажу і буде йти на поступки. Тобто тиск Трампа на Київ буде посилюватися.
Віталія СВЄТЛАНОВА
Тому Трамп в істериці.
Іранський погляд (аналітика у ЗМІ на кшталт IRNA чи Tasnim): Іранські експерти прямо зазначають, що Трамп опинився в пастці власних передвиборчих обіцянок «зупинити війну за 24 години». Оскільки реального важеля прямого тиску на Москву, який би змусив її зупинити бойові дії на американських умовах, Вашингтон зараз не має, адміністрація США обрала тактику тиску на слабшу і залежну сторону — Київ. Іранські медіа описують це як «ілюзію контролю»: Трампу потрібно продемонструвати виборцям і світові, що його слово має вагу, і примус України до паузи в ударах по НПЗ — це найпростіший спосіб показати швидкий «результат».
Китайський погляд (аналітичні центри та медіа типу Global Times): У Китаї цей крок Трампа оцінюють як прагматичний, але егоїстичний політичний жест. Китайські аналітики наголошують, що Білий дім намагається штучно створити видимість керованості конфлікту. Тиснути на Росію в питанні нафти США не можуть — Кремль адаптувався до санкцій і переорієнтував експорт на Азію.
Тому єдиний інструмент для Трампа вплинути на світові ціни на енергоносії та показати себе «миротворцем» — це обмежити дії України, використовуючи як важіль постачання зброї та фінансування.
Китайські експерти підкреслюють, що така демонстрація сили є короткозорою, оскільки вона не вирішує корінь конфлікту, а лише на якийсь час консервує ситуацію заради американських рейтингів.
Таким чином, тиск на Зеленського — це спроба Трампа капіталізувати свій вплив там, де він реально може це зробити, оскільки завадити Росії обстрілювати українські міста в односторонньому порядку він не спроможний.
А як тоді можна оцінити рішення Зеленського зупинити обстріл нпз на три дні?
Рішення Зеленського погодитися на триденну паузу в ударах по російських НПЗ оцінюється експертами як вкрай ризикований крок у межах великої дипломатичної гри.
Якщо прибрати офіційну риторику, експерти вважають це рішення слабкістю та тактичною помилкою.
Вони наголошують, що Росія ніколи не дотримується угод, тому три дні без ударів по нафтопереробці лише дали ворогу перепочинок.
Крім того, піддавшись на тиск Трампа, який намагався продемонструвати свій вплив перед виборами, Київ показав готовність поступатися під шантажем (зокрема, щодо обмеження Starlink чи розвідданих), що може спровокувати ще більший тиск у майбутньому.
Тобто Зеленський своєю слабкістю показав Трампу, що він боїться шантажу і буде йти на поступки. Тобто тиск Трампа на Київ буде посилюватися.
Віталія СВЄТЛАНОВА
| Читайте також |
| Коментарі (0) |