Парадоксальне місто

Чернігів - це парадоксальне для економістів місто. Кілька років тому один з експертів мені казав: "це суперечить усім законам, у місті немає нічого, тільки одна половина продає іншій якісь речі на базарі".

Інша половина - це, вочевидь, бюджетники, які і забезпечують приток хоч якихось грошей у регіон у вигляді зарплатні. Але й вони відносно невеликі: у мене в "Зоні проїдання", статті 2014 року, область виглядала як "трохи дотаційна", не до порівняння з промисловим сходом.

Ну і, звичайно, якийсь приток коштів давали заробітчани, хоча в Чернігові це далеко не так масово, як на Заході України. донедавна всі їздили до Москви.

А на цих вихідних проїхався маршрутками рідного міста - там море оголошень про роботу. і всі вони двох типів. на першому - потрібні, скажімо, зварювальники, зарплати 6-7 тисяч гривень. На другому - ті самі зварвальники, але від 32 тисяч гривень.

Мені пояснили, що друге оголошення - це до Польщі. Тобто, що виходить? Недосвідчені на західному напрямку чернігівські заробітчани не мають прямих взаємин з роботодавцями, а працюють через посередника, який платить їм у гривнях. Або ще взагалі перл: "робота на пошті, від 15 тисяч, без візи, 100% легально!"

Артем ЗАХАРЧЕНКО