Операція "Ватерлоо". Стратегічна оборонна операція ЗСУ вступила у вирішальну стадію.
За 844 дні безперервних боїв ЗСУ вдалося стримати основний удар чисельно переважаючої угруповання окупаційної армії Росії, не допустити розвалу фронту та оперативно-тактичних проривів ворога. Ворог розкрив склад, оснащення угруповань.
Було розкрито загальний план наступу ворога, напрями головного удару. Виявлено шляхи постачання угруповань. Ворог увів у бій усі стратегічні резерви. А що в орків із результатом?
За 844 дні орки «захопили» 1% території України, що порівняно зі 100 днями боїв за Ізюм-Сєвєродонецьк. Темп наступу стабілізований і тенденції до його спаду. Противник виснажений. Безповоротні втрати збільшилися у 60 разів!!! Темпи поповнення втрат щорічно падають на 20%.Вибито ствольну арту, противник програв контрбатарейну війну.
Колись єдиний фронт ворога почав розвалюватися на фрагменти із власними цілями та завданнями. Перестав існувати єдиний план наступу. Синхронність дій по всій лінії фронту відсутня.
Оперативна група «Схід» не змогла прорвати оборону ЗСУ на лінії Іванівка-Новопавлівка і «потекла» форватером на Захід, залишивши без прикриття лівий фланг всього угруповання, що наступало на Донбас. ОГ «Схід» «перефарбувалася» та породила міф про настання Запоріжжя, витяглася вздовж траси N15, розтягнула логістику та за підсумком підставила свій правий фланг під удар.
ОГ «Південь» силами понад 80К тушок намагається вже рік наступати у смузі 5х5 км, нібито для «з'єднання» із силами ОГ «Схід». Вигадали собі свою «стратегічну казочку». Групи "Курськ", "Білгород", "Дніпро" більше схожі на банди під керівництвом паханів-командувачів округами. Чим вони займаються у стратегічному плані-загадка.
ОГ «Захід» розривається між Куп'янськом та Лиманом. Частина угруповання все ще намагається прикрити правий фланг наступу на Донбас, а решті поставлено завдання за будь-яку ціну «показати привабливу картинку».
І лише невеликий шматок фронту в 200 км (20
силами об'єднаного угруповання ОГ «Центр» та ОГ «Захід», за підтримки стратегічних резервів з морпіхів та десантури (40% усіх сил та засобів) продовжує розпочату 3 роки тому наступальну операцію. Темп наступу став «рваним» і сильно залежать від поточного поповнення особового складу ресурсами, які прямують поза планом в місця де найбільше «горить».
ЗСУ неймовірними зусиллями вдалося досягти операційної перенапруги супротивника. Реальні можливості противника сильно відірвані від політичних гасел та задумів. Резерви вводяться фрагментарно. Напрямки ударів перестають посилювати один одного. Це і є втрата оперативної пов'язаності наступу.
Ворог ще сильний і його можливості наступати не вичерпані, але наступ як система вже не працює. Наступ триває однією ділянкою, але зупиняється сусідньою, успіх одному напрямку не покращує становище на іншій, тил і логістика не встигають за боєм, штаб противника приймає рішення із запізненням, резерви розриваються між завданнями.
Удар по операційній зв'язності — коли супротивник ще б'ється, але не може воювати як єдине ціле. Штаб супротивника вже фактично перестав обирати напрямки «зусилля». Ті потуги як захоплення прикордонних сіл, про які так кричать пропагандони, що інше як прикриття реальної нездатності командування противника змінювати ситуацію на поточному фронті.
І навіть «успіх» ворога під Сіверськом – це лише захід армії північного лугандону в порожню місцевість.
ЗСУ почали проводити регулярні контрудари. Вони вже мають структурно-руйнівний, а не демонстративний характер. Ворог змушений реагувати на них, зупиняючи БД на інших ділянках з метою парирування ударів. Але поки що ці контрудари не призводять до масового оперативного обвалу супротивника.
Що на нас чекає?
Природно, ворог спробує терміново відновлювати Операційну пов'язаність Донбаського наступу. Один із варіантів – жорстка концентрація сил та засобів. Рекомбінація. Зведення всього, що є в єдиний кулак для швидкого досягнення поставленого завдання. Можуть зняти або навіть взагалі зупинити наступальні дії на інших ділянках фронту (Курськ, Білгород, Дніпро, Гуляйполе) і все влити в напрямок на Краматорськ-Слов'янськ.
Якщо перекидання проведено заздалегідь і організовано, а фронт на знятих ділянках утримано, логістика і управління не підірвано, це може бути небезпечним нам і перспективним ворога у сенсі виконання завдань. Але це робить наступ так би мовити «простим». Наприклад, достатньо поставити арту на ділянці концентрації, щоб зірвати просування.
Якщо перекидання будуть в авральному характері (а це зараз спостерігається), то є ризик того, що ділянки зі знятими військами провалюватимуться. І тоді у ворога відбудеться каскадний обвал фронту на другорядних ділянках. Що спричинить зрив «операції рекомбінація». Згадуємо, з чого почалася Харківська наступальна операція і чим все закінчилося.
Головний критерій - оцінка дій супротивника!
Якщо концентрація це вибір, це ще сила.
Якщо концентрація це необхідність, це вже слабкість.
Bataille de Waterloo розпочалася!
Сергій ЗАРАЙСЬКИЙ
Було розкрито загальний план наступу ворога, напрями головного удару. Виявлено шляхи постачання угруповань. Ворог увів у бій усі стратегічні резерви. А що в орків із результатом?
За 844 дні орки «захопили» 1% території України, що порівняно зі 100 днями боїв за Ізюм-Сєвєродонецьк. Темп наступу стабілізований і тенденції до його спаду. Противник виснажений. Безповоротні втрати збільшилися у 60 разів!!! Темпи поповнення втрат щорічно падають на 20%.Вибито ствольну арту, противник програв контрбатарейну війну.
Колись єдиний фронт ворога почав розвалюватися на фрагменти із власними цілями та завданнями. Перестав існувати єдиний план наступу. Синхронність дій по всій лінії фронту відсутня.
Оперативна група «Схід» не змогла прорвати оборону ЗСУ на лінії Іванівка-Новопавлівка і «потекла» форватером на Захід, залишивши без прикриття лівий фланг всього угруповання, що наступало на Донбас. ОГ «Схід» «перефарбувалася» та породила міф про настання Запоріжжя, витяглася вздовж траси N15, розтягнула логістику та за підсумком підставила свій правий фланг під удар.
ОГ «Південь» силами понад 80К тушок намагається вже рік наступати у смузі 5х5 км, нібито для «з'єднання» із силами ОГ «Схід». Вигадали собі свою «стратегічну казочку». Групи "Курськ", "Білгород", "Дніпро" більше схожі на банди під керівництвом паханів-командувачів округами. Чим вони займаються у стратегічному плані-загадка.
ОГ «Захід» розривається між Куп'янськом та Лиманом. Частина угруповання все ще намагається прикрити правий фланг наступу на Донбас, а решті поставлено завдання за будь-яку ціну «показати привабливу картинку».
І лише невеликий шматок фронту в 200 км (20
силами об'єднаного угруповання ОГ «Центр» та ОГ «Захід», за підтримки стратегічних резервів з морпіхів та десантури (40% усіх сил та засобів) продовжує розпочату 3 роки тому наступальну операцію. Темп наступу став «рваним» і сильно залежать від поточного поповнення особового складу ресурсами, які прямують поза планом в місця де найбільше «горить». ЗСУ неймовірними зусиллями вдалося досягти операційної перенапруги супротивника. Реальні можливості противника сильно відірвані від політичних гасел та задумів. Резерви вводяться фрагментарно. Напрямки ударів перестають посилювати один одного. Це і є втрата оперативної пов'язаності наступу.
Ворог ще сильний і його можливості наступати не вичерпані, але наступ як система вже не працює. Наступ триває однією ділянкою, але зупиняється сусідньою, успіх одному напрямку не покращує становище на іншій, тил і логістика не встигають за боєм, штаб противника приймає рішення із запізненням, резерви розриваються між завданнями.
Удар по операційній зв'язності — коли супротивник ще б'ється, але не може воювати як єдине ціле. Штаб супротивника вже фактично перестав обирати напрямки «зусилля». Ті потуги як захоплення прикордонних сіл, про які так кричать пропагандони, що інше як прикриття реальної нездатності командування противника змінювати ситуацію на поточному фронті.
І навіть «успіх» ворога під Сіверськом – це лише захід армії північного лугандону в порожню місцевість.
ЗСУ почали проводити регулярні контрудари. Вони вже мають структурно-руйнівний, а не демонстративний характер. Ворог змушений реагувати на них, зупиняючи БД на інших ділянках з метою парирування ударів. Але поки що ці контрудари не призводять до масового оперативного обвалу супротивника.
Що на нас чекає?
Природно, ворог спробує терміново відновлювати Операційну пов'язаність Донбаського наступу. Один із варіантів – жорстка концентрація сил та засобів. Рекомбінація. Зведення всього, що є в єдиний кулак для швидкого досягнення поставленого завдання. Можуть зняти або навіть взагалі зупинити наступальні дії на інших ділянках фронту (Курськ, Білгород, Дніпро, Гуляйполе) і все влити в напрямок на Краматорськ-Слов'янськ.
Якщо перекидання проведено заздалегідь і організовано, а фронт на знятих ділянках утримано, логістика і управління не підірвано, це може бути небезпечним нам і перспективним ворога у сенсі виконання завдань. Але це робить наступ так би мовити «простим». Наприклад, достатньо поставити арту на ділянці концентрації, щоб зірвати просування.
Якщо перекидання будуть в авральному характері (а це зараз спостерігається), то є ризик того, що ділянки зі знятими військами провалюватимуться. І тоді у ворога відбудеться каскадний обвал фронту на другорядних ділянках. Що спричинить зрив «операції рекомбінація». Згадуємо, з чого почалася Харківська наступальна операція і чим все закінчилося.
Головний критерій - оцінка дій супротивника!
Якщо концентрація це вибір, це ще сила.
Якщо концентрація це необхідність, це вже слабкість.
Bataille de Waterloo розпочалася!
Сергій ЗАРАЙСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |