Олег Тягнибок потрапив на гачок
У «Сіверщині» від 22 листопада 2012 року надруковано замітку «Новодворська – за «Свободу» і Фаріон». У ній, зокрема, говорилось про те, що московська дисидентка Валерія Новодворська привітала партію «Свобода» Олега Тягнибока з перемогою на парламентських виборах. 62-річна В. Новодворська виконує в російському політикумі роль клоунеси. Смішні викрутаси кумедної дами давно потішають публіку.
Провокаторка підтримувала Кремль
В. Новодворська ніколи не була ні демократкою, ні націоналісткою. Довгий час вона підтримувала агресивну політику Кремля. Зокрема, у 1994 році президент Росії Борис Єльцин розв’язав у Чечні жорстоку війну. Російська авіація розбомбила місто Грозний та інші населені пункти. Було знищено 80 тисяч мирних жителів, у тому числі малих дітей. 245 тисяч громадян одержали поранення. Московські правозахисники протестували проти військової авантюри Кремля. Але серед протестантів не було В. Новодворської, яка на той час очолювала карликовий «Демократичний союз». Більш того, вона вихваляла президента Б. Єльцина на сторінках газет і різних конференціях, а також негативно характеризувала чеченців. Ця епатажна бариня радила кремлівській владі озброїти російський народ, щоб він за правилом «війна всіх проти всіх» знищив себе в резервації заради впровадження в державі демократичних цінностей.
На одному з московських симпозіумів я намагався довести В. Новодворській, що Б. Єльцин і його розбійники експортують до кавказького регіону смерть і розруху. Проте вона залишилася непохитною в своєму холопстві перед владою.
Чому єврейка В. Новодворська захищала Б. Єльцина? Справа в тому, що у 1996 році Б. Єльцин, за рекомендацією українського президента Л. Кучми, призначив на посаду заступника секретаря Ради безпеки Росії єврея-олігарха Бориса Березовського. Для олігархів і таких провокаторів, як В. Новодворська настала золота пора. Протягом чотирьох років товстосуми нещадно грабували державу і переводили на іноземні рахунки астрономічні суми. Багатії не платили податки, за безцінь скупили стратегічні об’єкти. Навколо Кремля сформувався клан злодюг, які називали Б. Єльцина «папою». Б. Березовський на державному рівні корегував дії клану, виконуючи в Кремлі зловіщу роль, схожу на ту, яку колись відігравав Гришка Распутін при імператорі Миколі Другому.
З приходом до влади президента Владимира Путіна ситуація дещо змінилась. В. Путін поділив олігархів на своїх і чужих. Багатії, які платили данину Кремлю, зокрема Роман Абрамович, могли бути спокійними за свої гроші та бізнес. А олігархи, що фінансували російську опозицію, яка, між іншим, складається, в основному, із євреїв, потрапили в немилість до президента. Одні з них, у тому числі Б. Березовський, втекли за кордон, а інші опинилися в тюрмі, як, наприклад, Михайло Ходорковський.
Трохи пізніше В. Новодворська стала хвалити українську опозицію. Вона позитивно відгукувалась про Помаранчеву революцію 2004 року, бо в ній був присутній «єврейський елемент». Цей «елемент» помітив і Б. Березовський, який частково фінансував українських опозиціонерів. Пізніше вони, розбазаривши його гроші, швидко відхрестились від благодійника.
Чи Тягнибок ляже під Яценюка?
Доки Валерія Новодворська смішила людей безглуздими витівками, в Україні зростало хлопченя з розумними очима і чолом високим та ясним. Прізвище хлопченяти – Олег Тягнибок. До 1989 року він був членом комсомольської організації. Якби Радянський Союз не розвалився, то не виключно, що пан Олег ходив би сьогодні під червоними прапорами в одній упряжці з лідером Компартії України Петром Симоненком. Але комсомол здав свої позиції. Отож, О. Тягнибок перекував себе на твердого націоналіста.
Для ідейного зростання О. Тягнибока були всі умови. У1990-х роках одні націоналісти пішли на службу до Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Євгена Марчука, а інші гризлися між собою за гроші та посади. А ще були обмилки ОУН, які скомпрометували себе безкінечною суперечкою на тему: «Хто кращий – Бандера чи Мельник?». Крім них, націоналістичну ідею з антисемітським акцентом відстоювали газети «Персонал-плюс», «Ідеаліст» та інші. Прорізався і свіжий голос Анатоля Щербатюка, який ратував за відродження нації. Проте він висловлювався занадто абстрактно і пафосно.
Партія «Свобода» проголошувала антиросійські лозунги, а пан Олег відкрито закликав колишніх вояків ОУН-УПА озброїтися та боротися проти жидів. Сивочолі ветерани були збентежені сміливістю молодого націоналіста. Дехто з них подумав: «Вже пора відкопати кулемети, які ми зарили на схилах Карпат, коли разом з гітлерівцями драпали від радянських солдат».
Проте радикалізм О. Тягнибока відштовхнув багатьох людей і не знайшов підтримки у президента Віктора Ющенка та об’єднання «Наша Україна». Розчарований пан Олег почав вилучати із власного лексикону слова «жиди», «москалі», «кацапи». Його коментарі стали більш толерантними. Це помітила В. Новодворська, яка пробралася на задвірки партії «Свобода», щоб своїм вухом-локатором запеленгувати корисну інформацію.
Віктор БАРАНОВ,
селище Парафіївка Ічнянського району.
Скорочено. Повністю стаття В.Баранова надрукована в газеті "Сіверщина" за 10 січня 2013 року
| Читайте також |
| Коментарі (3) |
|
| |
0
