Нові черевики для чернігівської телевізії
Пан Олександр Курдінович, голова Комітету телебачення та радіомовлення України, мудро шліфуючи та тонко огранюючи регіональний продукт національної телевізії, вирішив раптом поміняти керівництво Чернігівської ОДТРК «Сівер-Центр». Деякі чернігівські інтернет-видання уже встигли написати, що понеділкового рання Анатолій Тютюнник, генеральний директор ОДТРК, попрощався з колективом, познімав зі стін у кабінеті десятки грамот і дипломів за творчу і натхненну працю та навіть власні речі до валіз попакував. Ті, хто бачив його сьогодні, цього мінливого – з дощем і сонцем -- дня, розповідають, що на Тютюнниковому обличчі не було ні розгубленості, ні трагедії. Навпаки, з його голлівудських рис, ніби хтось одним помахом чарівної палички прибрав стурбованість і втому, які ще вчора не сховати було й гримом.
Анатолій Тютюнник відповідав за ракурс обласної державної телекартинки і порядок слів обласного радіо не мало – не багато, а 17 років. Що це за термін? Та то ціле життя по суті за рівнем напруги й насиченості. Що казати, якщо сам Леонід Ілліч Брежнєв керував ЦК КПРС лише на рік більше!!!
Я чому тут пригадав товариша Брежнєва проти ночі? Та тому, що з часу Брежнєва телебачення, яким опікалась, яке фінансувала, а значить замовляла й «музику» держава, ані на йоту не змінилося. Варто лиш увімкнути Перший Національний під орудою добродія Бенкендорфа, щоби все стало ясно. Це телебачення, ніби з «гирями» за плечима. Воно схоже на перележане і пріле сіно, в якому затишно жити мишві, але корова його жує, коли уже зовсім голодно.
Що ж до, власне, телебачення, то з відстороненням сьогодні у Чернігові Тютюнника багато хто вже поспіхом закидає йому на захланність і неконкурентність тутешнього телевізійного продукту. Воно, може, й так – «продукт» інколи, як на телевізійного гурмана, виглядав, може, трохи недовершеним, чи трохи сируватим, але чи вина в тому Тютюнника? Швидше – ні. То швидше – його біда. То ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин, не від Тютюнника залежних, посплетених до одного тугого вузла, який розрубати можна лише серйозним реформуванням усієї сфери медійного простору. І телевізійного – не в останню чергу.
Проте – то вже без Тютюнника. Хто би що не говорив, але Анатолій Тютюнник був і залишається справжнім професіоналом і подвижником регіональної телевізії. Без сумніву, його досвід журналіста і керівника ще знадобляться. Його превентивне сприйняття раптових «рифів» з посмішкою на обличчі -- варте поваги і наслідування.
Отже, Анатолій Тютюнник вичерпав свій контракт і пішов. Пішов спокійно, гордовито і достойно, без розмахування руками і без зайвих слів. Його наступник, розповідають, за півтори сотні кілометрів від Чернігова уже ваксує черевики, думає, якого кольору вбрати костюм і краватку, аби справити враження.
Ми не знаємо поки що хто буде новим Тютюнником у Чернігові. Ті ж таки інтернет-видання написали, що то буде чоловік, під якого мають намір спрямувати на чернігівське телебачення грубі гроші. Гроші на добру справу – то хороша річ. Але навіть гроші – то ще не все. Гроші можна заробити у програмі «Даруємо пісню». А от як зробити чернігівську ОДТРК, щоб сама душа співала – тут набагато складніше. Тютюнників наступник, як ми зауважили, вже ваксує черевики…
З нетерпінням чекаємо.
Хочемо бачити.
Як над Десною зійде нова зірка телевізії.
Нестор Шурхич для «ХД»
хвиля Десни
| Читайте також |
| Коментарі (0) |