Не рвіть серце!
Розповім вам трішки, що відбувається, щоб ви не рвали серце.
Що вже зробив Трамп:
1. Він підняв Обʼєднані Держави Америки «над конфліктом» (насправді, звісно, війною). Тобто, з позиції учасника війни на боці України перемістив ОДА в позицію «незаангажованого третейського судді», який навіть більше «на боці московії» (для цього треба було поламати усі неомарксистські програми «трансформації суспільства» і стати на бік пропагованих москвою «традиційних цінностей», щоб путину не було чим крити).
2. Він зробив актуальним питанням порядку денного міжнародної дипломатії тему «закінчення війни» (про що з 2018-го року безупинно торочить чинний президент України і вся його квартальна гамадрилʼя). При цьому питання допомоги Україні у війні, хоч і притишене, але з порядку денного не знято.
3. Він розпочав прояснення «меж компромісу» сторін. Спочатку переможця у війні - московії (бо, ми ж волаєм шість років про «мир», а не про Перемогу. «Коли вже це все закінчиться?» - стоїть питання рубом у головах посполитих, а не «Як нам перемогти?» Хочеш миру - підписуй капітуляцію. Бо, путин хоче не миру, а перемоги і досягнення своїх цілей у війні - я колись раніше вже про них писав).
4. А далі - у «переможеної» сторони - у її повноважного репрезентанта - президента України.
А тут виявилося, що президент України не вважає себе переможеною стороною і наполягає на дотриманні принципу міжнародно визнаних кордонів, виведенні військ агресора з усього окупованого ним терену країни… Тобто, виходить, що «мир», але «не за будь-яку ціну».
Трамп намагався взяти Зеленського на слабо, розвести його на поступки через приниження в прямому етері. Бо знає його слабкість - себелюбиве еґо й ревність до успіху. Але той же не зовсім класичний актор, йому не звикати на очах мільйонів напіводягненим на роялі не пальцем грати.. Тому, отак..
Між тим Трамп продовжив ще на рік (або поки не домовляться) санкції ОДА проти московії.. І тепер має відбутися ще, щонайменше, один раунд переговорів з московитами на основі сформульованої й незламної позиції України, яку зміг захистити, вільно чи невільно, наш Президент - непорушність міжнародно визнаних кордонів України..
Ну, а нам треба воювати. Перемога сама не прийде, тільки завдяки нашим зусиллям, поту і крові…
Сергій ШУМСЬКИЙ
Що вже зробив Трамп:
1. Він підняв Обʼєднані Держави Америки «над конфліктом» (насправді, звісно, війною). Тобто, з позиції учасника війни на боці України перемістив ОДА в позицію «незаангажованого третейського судді», який навіть більше «на боці московії» (для цього треба було поламати усі неомарксистські програми «трансформації суспільства» і стати на бік пропагованих москвою «традиційних цінностей», щоб путину не було чим крити).
2. Він зробив актуальним питанням порядку денного міжнародної дипломатії тему «закінчення війни» (про що з 2018-го року безупинно торочить чинний президент України і вся його квартальна гамадрилʼя). При цьому питання допомоги Україні у війні, хоч і притишене, але з порядку денного не знято.
3. Він розпочав прояснення «меж компромісу» сторін. Спочатку переможця у війні - московії (бо, ми ж волаєм шість років про «мир», а не про Перемогу. «Коли вже це все закінчиться?» - стоїть питання рубом у головах посполитих, а не «Як нам перемогти?» Хочеш миру - підписуй капітуляцію. Бо, путин хоче не миру, а перемоги і досягнення своїх цілей у війні - я колись раніше вже про них писав).
4. А далі - у «переможеної» сторони - у її повноважного репрезентанта - президента України.
А тут виявилося, що президент України не вважає себе переможеною стороною і наполягає на дотриманні принципу міжнародно визнаних кордонів, виведенні військ агресора з усього окупованого ним терену країни… Тобто, виходить, що «мир», але «не за будь-яку ціну».
Трамп намагався взяти Зеленського на слабо, розвести його на поступки через приниження в прямому етері. Бо знає його слабкість - себелюбиве еґо й ревність до успіху. Але той же не зовсім класичний актор, йому не звикати на очах мільйонів напіводягненим на роялі не пальцем грати.. Тому, отак..
Між тим Трамп продовжив ще на рік (або поки не домовляться) санкції ОДА проти московії.. І тепер має відбутися ще, щонайменше, один раунд переговорів з московитами на основі сформульованої й незламної позиції України, яку зміг захистити, вільно чи невільно, наш Президент - непорушність міжнародно визнаних кордонів України..
Ну, а нам треба воювати. Перемога сама не прийде, тільки завдяки нашим зусиллям, поту і крові…
Сергій ШУМСЬКИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |