Московії не вистачає грошей на війну

На московії свято... майже свято... представники США прибули в москву та поспілкувались з пуйлом. Правда сам пуйло змусив їх повештатись містом перед тим, як прийняти в палатах. Ну як він це завжди робить... типу зайнятий... типу ви мені не так і важливі... погомоніли і відпустив пуйло їх у Київ. Що наговорять тут - побачимо.

А тим часом тихцем фахівці фінансового світу фіксують запуск друкувального верстату на московії і влиття протягом серпня 2026 в економіку війни надрукованих рублів на суму більше 20 млрд доларів.
Бо не вистачає... на війну треба дуже багато грошей, а їх не вистачає... Один перехід зі звичайних шахедів на реактивні коштує московії більше 300 млн доларів щомісяця... додаткових грошей...

Загалом перевитрати на війну... не витрати, а зайві... додаткові... не передбачені планами гроші... витягнуті з усіх інших статей витрат... забрані з усього іншого... сягнули більше 80 млрд доларів США... звісно в рублях (більше 7 трл рублів).

Тобто... московія не втомилась воювати, і не скасувала плани, і не зазнала поразки, і не відмовилась від ідей знищити нас... просто в неї нема не це грошей. Ніяких і ніде... верстат не встигає вже друкувати ті гроші, а їх все не вистачає.

Цей 2026 рік вони ще якось закриють, хоча вже волають комунальники та інші структури, які відповідають за підготовку до зими. Бо не підготовлено і половини необхідного. А ось наступний рік під великим питанням по усіх статтях. І це за умови цін на нафту, які ще тримаються доволі високо. А якщо ціни світові впадуть хоча би на 10-15 доларів, що прогнозується... то дірка у кишенях кремля ростиме у рази швидше.

Людська логіка каже про те, що війну треба було давно зупинити і не витрачатись, але це московія і логіка тут не працює. Вони будуть далі воювати, допоки воювалка не відпаде. Допоки взагалі буде хоч щось для війни. Та тільки думати наперед московити не здатні і тому це триватиме аж до моменту, коли вони фізично не зможуть це робити. Не буде зброї, не буде боєприпасів, не буде техніки, не буде забезпечення, не буде навіть простої їжи для солдат... Як не вимагай одноразових бігти на штурм, а голодним ніхто довго не пробігає. І голим теж не побігає. І зброю теж треба чимось заряджати, а це ще треба виробити, доставити, розподілити... і все це закручується на мільярдні витрати щодня... Коли країна велика і грошей достобіса, то можна примусити, погрожувати, красти, вимагати, грабувати... але завжди є межа, за якою пустота... тотальна... нездоланна. І до цієї межі московія підійшла впритул. Точнісінько як колись срср... все було, всього вистачало, всього з надлишком і ніхто навіть не замислювався, що це може зникнути... а воно зникло вмить...

Це були 1990-ті... з того часу минуло аж більше 35 років... пам'ятають ці процеси і послідовність подій тільки дідугани... а розуміє маленька купка людей. Хоча... навіть одного, хто це розуміє, нема в кремлі... Тому і триває війна. Тому і відбувається все по одному сценарію. Тому і так довго... бо ніхто... НІХТО... з тих, хто може це все зупинити, не розуміє куди прямує уся московія з ними разом.

Ну а нам... витримати цю зиму... і не так буде важко від темноти чи холоду, не від голоду та нестачі грошей... Найбільш важко буде від нерозуміння майбутнього, бо воно настільки невизначено, що навіть песимісти губляться в своїх прогнозах і сперечаються у виборі чорноти фарб, щоб описати свій варіант подій.
Та тільки слід пам'ятати, що найтемніші часи завжди перед світанком.

Анатолій ЯРОВЕД