Кримський Вітя і парк у Форосі
Лише щойно дізнався, що окупанти в Криму винищують унікальний парк у Форосі. Я там неодноразово відпочивав. Чарівне місце. Недарма там була резиденція Горбачова, в якій він ГКЧП пересиджував. Тепер там нібито дача Медведчука, де він уйла приймав.
У Форосі мій нині покійний друг бізнесмен Сергій Данилов купив гараж триповерховий. Він був вузьким і високим. Там просто дорога іде серпантином. І переобладнав його у таку собі дачку. На першому поверсі там була вітальна, кухня і сауна. На другому спальня. На третьому місце для машини.
Ми там часто відпочивали з ним й іншими друзями. За дачею приглядав такий собі Вітя, сусід.
Скільки було з ним випито, переговорено про історію України. Ми його сприймали як нашого доброго товариша. В принципі він і був добрим - характер мав лагідний.
Коли почалася окупація я був у Сімферополі наступного дня після того, як це стало відомо. Між іншим, дзвоню Віті, кажу, як своїй людині, що я в Сімфері, що хотів би побачитися, але , на жаль, не можу. Кажу, що народ тут масово сказився. А він щось мугикає у відповідь. Ну, думаю, певне, боїться, що підслуховують.
А потім син Віті, який на той час працював у Києві, розповів мені, що татко надивився телевізора, перейнявся ідеями руцкого міра і радісно вітає прихід наших молодших братів у Крим.
Ось тепер я читав про знищення розкішного фороського парку, в якому я дуже любив прогулюватися. Там були унікальні дерева. Пишуть тепер, що з різних країн світу. Так от читаю я про це аж ніяк не зловтіха у мене на серці. А лише невимовний жаль від того, до чого призводить запаморочення розуму.
А Вітя таки був хорошим чоловіком. Шкода тільки, що телевізором надмірно переймався.
Юрій ЛУКАНОВ
У Форосі мій нині покійний друг бізнесмен Сергій Данилов купив гараж триповерховий. Він був вузьким і високим. Там просто дорога іде серпантином. І переобладнав його у таку собі дачку. На першому поверсі там була вітальна, кухня і сауна. На другому спальня. На третьому місце для машини.
Ми там часто відпочивали з ним й іншими друзями. За дачею приглядав такий собі Вітя, сусід.
Скільки було з ним випито, переговорено про історію України. Ми його сприймали як нашого доброго товариша. В принципі він і був добрим - характер мав лагідний.
Коли почалася окупація я був у Сімферополі наступного дня після того, як це стало відомо. Між іншим, дзвоню Віті, кажу, як своїй людині, що я в Сімфері, що хотів би побачитися, але , на жаль, не можу. Кажу, що народ тут масово сказився. А він щось мугикає у відповідь. Ну, думаю, певне, боїться, що підслуховують.
А потім син Віті, який на той час працював у Києві, розповів мені, що татко надивився телевізора, перейнявся ідеями руцкого міра і радісно вітає прихід наших молодших братів у Крим.
Ось тепер я читав про знищення розкішного фороського парку, в якому я дуже любив прогулюватися. Там були унікальні дерева. Пишуть тепер, що з різних країн світу. Так от читаю я про це аж ніяк не зловтіха у мене на серці. А лише невимовний жаль від того, до чого призводить запаморочення розуму.
А Вітя таки був хорошим чоловіком. Шкода тільки, що телевізором надмірно переймався.
Юрій ЛУКАНОВ
Читайте також |
Коментарі (0) |