Кінець ілюзії

Ми просто вирішили, що США - такі ж, як у голлівудських фільмах. Героїчні, справедливі, за демократію.
А насправді ніякої моралі та відданості демократії там давно немає. Одні бомбони.

Про Chicken Kyiv Буша-старшого всі знають. Далі ж насправді все так само.

Білл Клінтон у квітні 1996-го в Москві, коли росія вже понад рік воювала в Чечні, порівняв цю війну з американською громадянською і нагадав, що Лінкольн віддав життя за принцип, згідно з яким жоден штат не має права вийти з союзу.

Джордж Буш-молодший у червні 2001-го в Словенії подивився путіну в очі, знайшов його "дуже прямим і таким, якому можна довіряти", і навіть зміг "відчути його душу".

У березні 2009-го Гілларі Клінтон вручила Лаврову червону кнопку, на якій замість "перезагрузка" написали "перегрузка", і Лавров ввічливо пояснив, що це означає "перевантаження". У 2012-му Обама біля ввімкненого мікрофона пообіцяв Медведєву "більше гнучкості", зокрема щодо протиракетної оборони, після своїх останніх виборів. А восени на дебатах він кепкував з Ромні, який називав росію головним геополітичним супротивником США: мовляв, "вісімдесяті телефонують і просять повернути їм зовнішню політику".

Трамп лише підніс цю любов до матрьошек на новий креативний рівень. Мір, труд, жвачка, ядерні ракети.

Артем БІДЕНКО