Хуцпа агента КГБ Рабиновича

Народний депутат від “Опозиційного блоку” Вадим Рабінович обурився тим, що Олександра Олеся, який помер в 1944 році, протягом останніх 10 років не запрошували в Україну.

Про це він заявив в ефірі 112 каналу, коментуючи інформацію про перепоховання поета.

“Хто його запросив в Україну за останні 10 років? Хто з ним хоч раз розмовляв? Зате зараз давайте перепоховаємо!” – обурився проффессор Рабинович

Відкриваємо справу відомства Євгена Кириловича Марчука, «п’ятірка», на агента КГБ від 25.09.1972 року, 1953 року народження, Вадима Рабиновича, під псевдонімом «Жолудь». Тобто агентом КГБ «Жолудь» став у віці 19 років, ще на 2-му курсі Харківського автодорожного інституту. Як не дивно, ця обставина не допомогла йому залишитися студентом… Що ж такого аморального він зробив там, що навіть КГБ не змогло його «відмазати»?

Справа Рабиновича у 21 томах за номером 56418 була передана Голушко Миколою Михайловичем, у 1991 році, разом із оригіналами інших подібних справ, до Московського спецхрану КГБ. Не пощастило Рабиновичу. В СБУ встигли зняти копію))

То як це Вадим Рабинович, народний обранець України, лідер партії «За життя» , видний діяч «опозиції», спонсор партії УНА Кості Вінницького (Фуштея) та скандального руху “Femen” http://una-unso.com/novyny/zayava-una-unso-vid-26-08-2015.html, громадянин Ізраїлю, persona non grata в Україні дійшов до такого життя, що став простим «жолудем»!?

Ну те , що Вадік має декілька «ходок» до тюрми, здається, ні для кого не є таємницею … і все ж – Вадим Рабiнович уперше активно виринув на полiтичнiй аренi у 2014 роцi, коли став кандидатом на посаду Президента України!

Уявляєте — черговий ПРОФФЕССОР, ЖОЛУДЬ НАШ ПРЕЗИДЕНТ!

Згодом він став народним депутатом вiд “Опозицiйного блоку”. Але у травнi 2016 року покинув цю партiю, аргументуючи тим, що партiя має дiяти радикальнiше. I вже в липнi разом з Євгеном Мураєвим створив власну партiю “За життя”, пише газета Експрес.

Вiн є частим гостем на рiзних полiтичних передачах, особиво на 112 каналі http://una-unso.com/novyny/propagandysty-putina-v-ukrayini.html де не приховує своїх проросiйських поглядiв. Закликає боротися з корупцiєю.

А ось цими днями з’явилась доволi цiкава iнформацiя, яка вiдкриває маловiдомi факти з бiографiї цього полiтика. Про що йдеться, нам розповiв Дмитро Дробот, активiст iз Харкова, де народився i стартував у справах скандальний народний депутат.

— Отже, що достеменно вiдомо про те минуле Вадима Рабiновича, яке вiн ретельно приховує?

— Ця людина просто не має морального права нинi кого-небудь вчити, як долати корупцiю. Адже в його життi була не одна судимiсть i не одна нечиста темна iсторiя. Почнiмо з того, що через аморальну поведiнку його виключили з Харкiвського автодорожнього iнституту, i вiн так i не здобув вищої освiти.

У 1980 роцi Рабiновича заарештували за велике розкрадання держмайна — за рулони шпалер. Та все закiнчилося досить дивно, бо пiсля дев’яти мiсяцiв перебування в СIЗО його вiдпустили “за вiдсутнiстю складу злочину”. За нього нiбито заступився особисто тодiшнiй генпрокурор СРСР Роман Руденко. Пiсля цього Рабiнович почав займатися бiзнесом — керував пiдпiльними цехами, де виготовляли дверi, якi на той час були великим дефiцитом. В одному з iнтерв’ю вiн хвалився, що в той час заробляв три тисячi рублiв на день, а це велика сума. http://una-unso.com/novyny/avtorom-taemnoi-popravky-do-byudzhetu-2016-sho-stavyt-hrest-na-bezvizovomu-rezhymi-does.html

У 1982-му Вадима Рабiновича знову обвинуватили в розкраданнi держвласностi в особливо великих розмiрах. У СIЗО вiн бiльш нiж рiк… симулював божевiлля, але його все одно засудили на 14 рокiв позбавлення волi у виправно-трудовому таборi суворого режиму з конфiскацiєю майна. Щоправда, своє майно вiн встиг на когось переписати.

У колонiї, за його ж словами, прилаштувався ледь не “наглядачем”. Завдяки нiбито його зв’язкам зона отримувала замовлення вiд пiдприємств Харкова. А керiвництво колонiї майже самоусунулося вiд виробництва, адже всiм керував Рабiнович. Там же вiн зiйшовся з групою злодiїв i пiсля дострокового звiльнення у 1991 роцi створив з ними бiзнес.

— Чим вiн займався вже в незалежнiй Українi?

— Скажу лише про факти. У червнi 1999-го СБУ заборонила Рабiновичу в’їзд до країни строком на п’ять рокiв (вiн уже мав iзраїльський паспорт). Оголосили, що це через його причетнiсть “до дiяльностi, що завдає значних збиткiв українськiй економiцi, i в iнтересах забезпечення безпеки країни”.

Також вiн став фiгурантом скандалу, пов’язаного з тiньовим ринком зброї, яку постачали з українських складiв у гарячi точки. У сiчнi 2002 року нiмецьке видання “Der Spiegel” повiдомило, що Рабiнович постачав “Талiбану” велику кiлькiсть танкiв Т-55 i Т-62. Сам Рабiнович цього не визнає.

— А що взагалi вiдомо про його бiзнес?

— Великим бiзнесом почав займатися пiсля виходу з тюрми. Разом iз колишнiм начальником свого табiрного загону Андрiєм Альошиним створив фiрму “Пiнта”. Перший мiльйон доларiв заробив на початку 1990-х на експортi металу iзраїльським компанiям. Восени 1993 року очолив українське представництво скандальної австрiйської фiрми “Нордекс”. Вона за сприяння Леонiда Кравчука стала ексклюзивним оператором з постачання в Україну росiйської нафти.

Але й тут не обiйшлося… Довкола “Нордекс” розгорiвся корупцiйний скандал i в США. Пiсля чого Рабiновичу як представнику фiрми на кiлька рокiв закрили в’їзд до Штатiв.

— Як вiн потрапив у полiтику?

— За часiв Кучми вiн мав тiснi зв’язки з правою рукою Кучми — Олександром Волковим. Свого часу пiдтримував рiзнi партiї, зокрема, “зелених”, прогресивних соцiалiстiв. Говорять i про пiдтримку блоку “Єднiсть”, “Народного руху” . Ймовiрно, пiдтримував i Блок Вiтренко. Дорожив стосунками з колишнiм мером Києва Олександром Омельченком.

Iз 1998 року є головою Всеукраїнського єврейського конгрессу в Україні . Тут додам, що, звичайно, вiн i нинi має iзраїльське громадянство. В Єрусалимi бiля Стiни плачу є золота менора, яку начебто виготовили за його грошi. http://una-unso.com/korysno-znaty/tvoyi-syny-ukrayino.html

Цiкаво, що його вважають головним спонсором не лише УНА Фуштея та партії «За життя», а й скандального руху “Femen”. Батько головної учасницi цього руху Ганни Гуцол — Михайло Гуцол — свою кар’єру починав у Рабiновича в PR-службi.

Ось такий цiкавий персонаж, черговий проффессор… сьогоднi має мандат депутата. ХУЦПА! Звiсно, усього сказаного вище в його офiцiйнiй бiографiї ви не знайдете.

УНА- УНСО