Хроніки Широкої війни: про російський полон старости села Грем'яч

Старості села Грем'яч Ганні Гавриліній довелося пережити російський полон і знущання. З нею у Новгороді - Сіверському поспілкувався журналіст Олексій Коцебчук.
Її вивезли на територію РФ, зав'язавши очі, для страху стріляли над головою. А коли тільки спитала - що ж ви хорошого зробили? - постригли наголо. Це в росіян така форма знущання над жінками. Коли в російських тюрмах карався Левко Лук'яненко, йому насильно голили вуса, щоб не було жодної ознаки козацької нації, а тут - навіть обрізають волосся у жінок...
У старости Грем'яча відібрали кільце, сережки, тисячу гривень, що мала при собі. Традиційне злодійство. І кожен день допитували. Певно, ніяк їх ФСБ не може зрозуміти - чому українці не люблять росіян? Навіть ті українці, що живуть на кордоні, адже Грем'яч - найпівнічніше село України.
Її тримали у Курському СІЗО, називаючи наводчицею для ударів української артилерії. Отже, й тут брехали, бо коли чоловік поїхав її шукати, сказали, що вона в Погарі... Брехня - риса невіддільна від росіянина.
...Сусід мій правий: однією з причин звірств росіян у Бучі, Ірпені, Гостомелі є те, що наш рівень життя високий порівняно з ними. "Вони приїхали зі своїх мухосранськов, де туалет - це чотири кілки, обтягнуті целофаном, а тут бачать у звичайних людей красиві будинки, де є все - і побутова техніка, і дорогий одяг, і машини, і затишок. Тим паче, в приміських, під Києвом, містечках, де живуть небідні люди. Оце їх і збісило" - каже сусід.
Мені ж пригадалося, як одна жінка розповідала: зайшли окупанти в дім і кажуть:"Красіва, как в кіно". Вийшли, залізли в танк і вдарили по дому. Добре, що люди попадали на підлогу і врятувалися.
... Достоєвський збрехав, як брешуть і всі росіяни: красота не врятує світ. Врятує українська сила опору.

Василь Чепурний
Ірина Верещук і Ганна Гавриліна (Фото:Ірина Верещук/Telegram)