Каплиця без замка

Рівно рік назад, наша парафія Успіння Пресвятої Богородиці м. Бахмача Чернігівської єпархії Православної Церкви України, завершила будівництво каплиці свт. Феодосія Архієпископа Чернігівського, яку довго будувала в пам'ять про Героїв Небесної Сотні та всіх, хто поклав свої життя на Вівтар свободи і незалежності України.

Рівно рік назад, в неділю 11-го травня каплицю було освячено. Тоді, в цей день припадало свято дня Матері і для нашої парафії, та напевне і для багатьох містян, це стало особливою подією, беручи до уваги важливість торжества.

Після освячення каплиці, ми нестали її закривати, більше того в ній навіть не було і не має "сторожа". Для багатьох людей це стало певним шоком, як можна залишати каплицю відкритою на цілий день без нагляду. Та саме таку мету я переслідував, щоб це був простір де людина може побути на одинці з Богом і своїми думками.

Та не довго тривала моя радість функціонування молитовного місця, коли через два тижні до каплиці вдерлись троє дітей, так, саме дітей віком по 8-10 років, які порозкидали свічки як у каплиці, так і на вулиці, повідкривали усі дверцята в киоті і звісно зламали скриньку для пожертв. Прикро, що люди, які стояли тоді на вулиці не зробили жодного зауваження дітоахам, яким було просто весело. Лише одна, пані Катерина Примак, яка доглядає за порядком у каплиці зловила одного бешкетника майже на гарячому і викликала поліцію. Коли я приїхав, то вже були всі - поліція, діти і батьки. На запитання, куди ви поділи кошти зі скриньки, то один відповів, що купили піцу, а для чого це зробили - бо було весело.
Звісно, що батьки каялись і вибачались. Кожен з батьків поклали в скриньку по 500 ₴, а як покарання з благословіння настоятеля били по 100 поклонів, разом з своїми чадами.

А вже 12 червня стався інший інцидент.
Під час грози, один чоловік вирішив заховатись в каплиці. Це ж добре, має нагоду помолитись. Але ж ні, йому було скучно і напевне гроза тривала надто довго, що він вирішив закурити прямо у святому місці.
Коли я приїхав, щоб подивить, в якому стані каплиця після грози, то відчув різкий запах табачного. Той чоловік нічого не зламав, нічого не вкрав, але залишив після себе три сувеніри у місці для свічок.

Після цього було вирішено встановити "всевидюче око" - камеру відеонагляду, за що дякую пану Роману Неволько.

Я вже не буду описувати про те, як одного разу, одна пані, під час молитви вирішила увімкнути на телефоні музику і влаштувати танці. Наскільки мені відомо вона зараз перебуває в закладі для осіб з психоневрологічними відхиленнями.

Чомусь люди не бояться Бога, але бояться "всевидючого ока", бо саме це, змогло вгамувати запальну танцівницю, коли я звернув її увагу на те, що її знімає камера.

Але ні, ось вам свіжа історія!
У вівторок 12 травня 2026 року, один чоловік поцупив з каплиці Богослужбовий предмет. Камера зафіксувала як його обличчя, так і момент крадіжки.
Дякую службовцям Національної поліції, які оперативно визначили особу крадія, провели з ним профілактичну розмову і Богослужбовий предмет повернуто.
Спочатку думав публікувати фото цього чоловіка, але, як виявилось, у нього є теж психоневрологічні відхилення.
Храм чи каплиця є святим місцем, місцем присутності Бога на землі, місцем, де людина зустрічається із своїм Творцем. Такі місця потрібно шанувати і ставитись до них особливою увагою.

о. Володимир ПАВЛИНА