Кандидат від "УДАРу" -- за спеціальну економічну зону
Я багато поїздив, добре вивчив великий північний регіон Чернігівщини і, на мою думку, щоб з року в рік регіон Сіверщина зростав економічно, потрібно зробити такі кроки. Семенівський, Щорський, Корюківський, Сосницький, Новгород Сіверський, Коропський, Городянський -- ті райони, які потребують уваги, вони дотаційні, нема тут концентрації промисловості, як мало ви зустрінете і підприємств середнього бізнесу, окрім Корюківської фабрики техпаперів, 60 відсотків якої вироблених шпалер іде на експорт до Росії, в Молдову, Латвію, Естонію, Литву, Болгарію, Польщу, до інших країн.
А з цього можна зробити відповідний висновок: північ Чернігівщини – великий регіон, значна більшість якого аграрна, а якщо і є діючі підприємства, то вони невеликі молокопереробні, будівельних галузей, деревообробки, паливнодобувні, сиркомбінати та цехи з виробництва тваринницької продукції, кондвиробів у Новгороді Сіверському, Сосниці, Щорсі… Великі підприємства –електромеханічний завод у Щорсі, телевізійний –у Городні, завод будматеріалів – у Корюківці, інші практично збанкрутували або так і не розпочали роботу через бездарну, непродуману, безкомпромісну політику.
Дійсно, затяжний період кризових дев’яностих років був та потім знаходилися інвестори з далекої Америки, Білорусії, Китаю, які б могли реанімувати телевізійний завод у Городні, запустити великий завод будматеріалів у Корюківці, овочесушильний – у Семенівці, переоснастити електромеханічний – у Щорсі, та не вдалося. Великі урядові «мудреці» тоді сказали: «Китайських, білоруських та американських інвесторів – не пущать туда. Ми самі, і без них обійдемося, запрацюють підприємства...»
Зробили за принципом – і сам не гам, і другим не дам. Чому ж не пустили? Та очевидно тому, що не дали хабара їм, вищим чиновникам, а в результаті постраждав великий регіон півночі нашої Чернігівщини, у першу чергу—підприємства, а разом з ними сотні, тисячі людей, які надовго стали безробітними, лишилися робочих місць.
Необхідно створювати умови для того, щоб до нашого великого регіону – на Північну Сіверщину, до кожного нашого району, які я назвав вище, надходили інвестиції, створювався сприятливий інвестиційний клімат, а промислові підприємства, малий і середній бізнес, сільгоспвиробники мали відповідні пільги, можливо, були на рівні з тими спільними підприємствами, яким у свій час створювали якнайкращі умови.
На мою думку, потрібно невідкладно відновити Спеціальну пріоритетну інвестиційну зону, яка охоплювала Корюківський, Семенівський, Сосницький , Коропський, Щорський, Новгород Сіверський, Городянський та інші райони Чернігівщини. Такий закон про пріоритетну зону був прийнятий за Президента України Леоніда Кучми, послужив років шість і дійсно допомагав притоку інвестицій на північ Чернігівщини, відновлював роботу переробних підприємств, сприяв у побудові заводу будматеріалів на Ріпкінщині, допомагав за пільговими цінами завозити сучасне обладнання Корюківській фабриці техпаперів, іншим підприємствам. Кожна стаття цього, я б сказав, мудрого, прийнятого закону допомагала переозброювати технічно підприємства, вирішувала проблеми безробіття, була за ним підтримка сільгосптовариствам, переробним підприємствам, але, на жаль, необхідний закон було відмінено при іншому президенту держави.
Чому цей закон тоді діяв,допомагав? Бо землі півночі Чернігівщини дуже бідні середній бал за кадастром складає лишень 30, тобто низький, і потрібно було відроджувати цей регіон у промисловому та сільськогосподарському напрямках.
Леонід НЕЖИВИЙ,
кандидат в народні депутати по виборчому округу № 207
| Читайте також |
| Коментарі (0) |