Я не захоплююся Бутусовим

Чимало друзів вчора захоплювалися "батлом" Бубочки з журналістом Юрієм Бутусовим.
А я ні.

Просто я пам'ятаю як патріотичний "Цензор" раптом в одну мить у 2019 році став на бік Зеленського.
А ще, найважливіше, я дуже добре пам'ятаю, як у ключовий критичний момент весняної агресії Росії Бутусов раптом 2 квітня, у день очікуваного дзвінка Байдена Зеленському, злив інформацію "від правоохоронців" про "експертизу голосу" президента США Джозефа Байдена у "кримінальній справі" в Україні.

Якби цей життєво-важливий для України контакт з американським президентом у вирішальний для України момент було зруйновано, Росія напевно масштабно б вдерлася в Україну ще навесні.

Я історик, а в істориків хороша пам'ять, чого і всім бажаю.

Олександр ПАЛІЙ

P.S. І да, важко знайти огидніше видовище, як різні шарлатани, на яких тавра ніде ставити, різні Шустери і Гордони, які всіма кінцівками допомагали посадили Зеленського в крісло, зараз розповідають, як вони "лоханулися".

В українців це називається "На криве дерево і цапи скачуть". Ні, це не вони лоханулися, це вони одурили країну, і хочуть ще.