Догосподарювався…

Знову про скандал в НАІЗ «Чернігів стародавній»

Редакція отримала листа читачки – відгук на публікацію «114 тисяч заповідник заплатить підприємцю», Схоже, що авторка має досвід у будівельній галузі, і навіть у ремонтно- архітектурних роботах. Відтак пропонуємо її думку увазі читачів, перебуваючи в очікуванні офіційної відповіді дирекції НАІЗ «Чернігів стародавній» на попередні публікації. Редакція відредагувала публікацію відповідно до норм літературної мови.

Блукаючи в електронному світі, на сайті «Сіверщина» натрапила на замітку В.Чепурного про рішення господарського суду Чернігівської області щодо позову підприємця Гули О.М. до Національного архітектурно- історичного заповідника «Чернігів стародавній». Маючи досвід роботи економіста в будівельній галузі не один десяток років, спочатку не повірила абсурдності ситуації та вирішила пере провірити викладене.

Дійсно, на сайті суду викладено рішення від 20 лютого 2015 року по справі № 927\102\15 про стягнення із заповідника на користь підприємця за виконані ще в січні- лютому 2014 року (рік тому!) будівельні роботи 114 323, 5 грн боргу, у тому числі 83 807, 2 грн основного боргу, 20 029, 92 грн інфляційних нарахувань, 2183, 58 грн 3% річних та 8 302, 65 грн процентів за користування чужими грошовими коштами. Окрім цього, як водиться, заповідник має сплатити ще й 2 286, 47 грн судового збору. Перераховую ці сухі цифри не випадково, адже нехитра математика додавання свідчить, що окрім невиплачуваного більше року (!) основного боргу, заповідник має сплатити ще й 32 802,2 грн додатково.

У зв’язку з цим у багатьох знайомих підприємців, особливо будівельників, та й просто у платників податків виникають дві групи запитань.

По- перше, чому адміністрація заповідника в особі генерального директора Острянка А.М. так і не надала суду вагомих аргументів на свою користь? Якщо роботи виконувалися законно, то в чому причина небажання платити? В тексті рішення суду якраз це і знайшло відображення. Проте це і не було предметом спору. Якщо ж роботи виконувались незаконно, то це вже нецільове витрачання коштів. Раніше за це наступала кримінальна відповідальність. Зараз не знаю, може уже й ні.

Якось не віриться, щоб хтось міг отак на рівному місці не платити підприємцям. Мають же бути в цій установі якісь служби, які б допомогли адміністрації нормально вести роботу…

Слід сказати з власного досвіду, що нормативна база в будівельній галузі дуже мінлива і залежить не тільки від ДБН (державних будівельних норм). Тому грамотні, тямущі і, як не дивно, обережні спеціалісти в будівельників на вагу золота, до їх порад частенько прислухається керівництво. Якщо ж у керівників немає інших мотивів… Таким треба пам’ятати – незнання законів не звільняє від відповідальності.

Запитань багато, а відповідей нема, тому, здається, цю головоломку зможуть вирішити тільки спеціалісти з органів, які компетентніші за простого будівельника. Та і явку з повинною ніхто не відміняв…

По-друге, за рішенням суду «Чернігів стародавній», окрім погашення основного боргу, має виплатити додатково ще 32 802, 77 грн різних нарахувань за період дивної мовчанки, тобто затягування з розрахунком. Кожен платник податків має право запитати – а з чиєї кишені? Що, знову з державного бюджету чи з так званого спецфонду, який є у таких установах? Хоча це ті ж самі державні кошти, адже зароблені на експлуатації державних об’єктів.

Чи не занадто вільно трактує адміністрація заповідника в особі його генерального директора (титул же який!) Острянка А,М, поняття доцільності витрачання бюджетних грошей? І що тоді чекає на колектив заповідника – відсутність премій (якщо вони є), невиплата за сучасною системою лікарняних, тобто знамените затягування поясів?

А може б шановний керівник заплатив і основний борг, і додаткові нарахування зі своєї кишені? Як на мене, не повинна держава, отже – ми з вами, платники податків, розплачуватися за невміння ЕЛЕМЕНТАРНО КЕРУВАТИ.

Сподіаюся, що такий стиль керівництва все-таки знайде належну оцінку державних органів.

Валентина ОВДІЄНКО.