Дно "украІнскої" журналістики

Подивилася відеоінтерв'ю зі Спартц. Мене дуже розчарували журналісти "Української Правди", які вели себе з конгресменкою абсолютно неадекватно і непрофесійно. В мене аж склалося враження по тому, як редактор "Європейської правди" перекручував нею сказане, що там замішані бабки і задача - очорнити її. Самій конгресменці я вірю, і підтримую її аргументи щодо потреби функціонування НАБУ, яке 2 роки гальмується. А ще я цілком розумію, що американці хочуть бачити куди іде зброя та гроші, виділені на допомогу нам. Мені сподобалися її паралелі про Другу світову і що нам треба вивчати цей досвід, бо ця війна проти нас подібна дуже і друга за масштабом після тієї. Загалом, вдячна їй за гірку правду про реальний стан справ у деяких аспектах правління нашою державою.

І так, суспільство, дійсно недостатньо готується і готувалося до війни. Велика частина вже поринула в стан пофігізму з прикриттям фразочкою "вірю в зсу". Не прибрали винних за Вагнергейт, поки ми тут ризикуємо на фронті життям, а отже - не позбулося російської агентури. Кажуть, Портнов недавно спокійно виїхав з України і його ніхто навіть не арештував. Про ключову особу, яку звинувачують у зв'язках з росією та гальмуванні антикорупційної реформи - писали багато.

Для журналіста емоційно пищати та сміятися в обличчя конгресменці, яка є важливим лобістом українських інтересів у конгресі США та не бажає розсекречувати публічно тих проблем, які може використати у своїх цілях російська пропаганда - це дно

Ярина ЧОРНОГУЗ