День 83. Серед людей і без світла.

Провела два благодійних майстер-класи для місцевих. Повернула собі ще одну ресурсну частину себе: навчаючу, компетентну, впевнену. Виявляється, мені цього не вистачало, бо тривалий час почувалася як людина, яка сама потребує допомоги і керівництва. Для балансу корисно побути там, де я сильна і даю, а не слабка і беру. До того ж скучила за людьми і спілкуванням у групах.
З аварійних причин не було світла, тож не змогли попити чаю. Та все одно зустрічі вийшли теплими і підсолодженими цукерками)
Після тижня на макаронах і бутербродах захотілося борщу. Тож начарувала увечері цілу каструлю. Мій особистий наркотик)
Дегустувала вже о першій ночі. Не залишай на завтра те, що смачно пахне сьогодні)
Обіймаю!

Тетяна Кузик