Чи переможе Москва у церковному Тбілісі?
За правилами Грузинської православної церкви патріарха обирають з трьох кандидатур, які визначає синод. Очікувано, що першим називають місцеблюстителя патріаршого престолу митрополита Шіо Муджірі. Адже його оголосив своїм місцеблюстителем покійний патріарх Ілія II.
З 39 архієреїв за Шіо проголосували 20. Це багато. Але треба врахувати, що один не брав участі у голосуванні через хворобу, а двох не допустили через обмеження віку і ...відсутність диплома. 14 проголосували за двох інших кандидатів - Іова та Григола. А де ще два голоси? За когось іншого, але явно не за Шіо.
Хто такий Шіо Муджірі і якою є перспектива визнання грузинами української автокефалії у разі його обрання?
Те, що він різносторонньо розвинений - вражає: був відомим віоленчалістом, але один курс не довчився у консерваторії і пішов у монастир, захистив докторську дисертацію про святого Алєксія Шушанія. Насторожує проте, що вчився він у Москві і служив там, хоч і в грузинському храмі - це було вже на початку 2000-х років і невідомо скільки він там набрався московської єресі. Тим паче, якщо згадати, що жив він і в Шіо- Мгвімському монастирі у 90- і роки, який призвів до розколу в Грузинській Православній церкві і виходу її із Всесвітньої ради церков. Не поїхала делегація ГПЦ і на всеправославний Критський собор, як і російська церква.
Проте щодо Москви і української автокефалії він не висловлювався, але об'єкт його дисертації був яскравим прихильником грузинської автокефалії. А очолення похорону патріарха Ілії II вселенським патріархом Варфоломієм (відтак - відсутність російського Кіріла Кривавого) - знакова подія, яку не зможе ігнорувати новий грузинський патріарх. Як і чіткі заяви ряду грузинських ієрархів про потребу визнання Православної церкви України.
Доктор Шота Кінцурашвілі пише: "Стародавня Апостольська Автокефальна Церква Грузії входить у новий історичний період, сформований спадщиною півстолітньої епохи правління патріарха Іллі II. Водночас, Церква стикається з численними викликами – як внутрішніми, так і в ширшому контексті життя країни. Сама Грузія перебуває на складному історичному роздоріжжі й стоїть перед вибором: повністю звільнитися від російського імперського впливу – політичного, інтелектуального, економічного та богословського – або залишатися у складній регіональній обстановці, позначеній невизначеністю та двоїстістю".
Василь ЧЕПУРНИЙ
З 39 архієреїв за Шіо проголосували 20. Це багато. Але треба врахувати, що один не брав участі у голосуванні через хворобу, а двох не допустили через обмеження віку і ...відсутність диплома. 14 проголосували за двох інших кандидатів - Іова та Григола. А де ще два голоси? За когось іншого, але явно не за Шіо.
Хто такий Шіо Муджірі і якою є перспектива визнання грузинами української автокефалії у разі його обрання?
Те, що він різносторонньо розвинений - вражає: був відомим віоленчалістом, але один курс не довчився у консерваторії і пішов у монастир, захистив докторську дисертацію про святого Алєксія Шушанія. Насторожує проте, що вчився він у Москві і служив там, хоч і в грузинському храмі - це було вже на початку 2000-х років і невідомо скільки він там набрався московської єресі. Тим паче, якщо згадати, що жив він і в Шіо- Мгвімському монастирі у 90- і роки, який призвів до розколу в Грузинській Православній церкві і виходу її із Всесвітньої ради церков. Не поїхала делегація ГПЦ і на всеправославний Критський собор, як і російська церква.
Проте щодо Москви і української автокефалії він не висловлювався, але об'єкт його дисертації був яскравим прихильником грузинської автокефалії. А очолення похорону патріарха Ілії II вселенським патріархом Варфоломієм (відтак - відсутність російського Кіріла Кривавого) - знакова подія, яку не зможе ігнорувати новий грузинський патріарх. Як і чіткі заяви ряду грузинських ієрархів про потребу визнання Православної церкви України.
Доктор Шота Кінцурашвілі пише: "Стародавня Апостольська Автокефальна Церква Грузії входить у новий історичний період, сформований спадщиною півстолітньої епохи правління патріарха Іллі II. Водночас, Церква стикається з численними викликами – як внутрішніми, так і в ширшому контексті життя країни. Сама Грузія перебуває на складному історичному роздоріжжі й стоїть перед вибором: повністю звільнитися від російського імперського впливу – політичного, інтелектуального, економічного та богословського – або залишатися у складній регіональній обстановці, позначеній невизначеністю та двоїстістю".
Василь ЧЕПУРНИЙ
| Читайте також |
| Коментарі (0) |