Чи є можливість у жителів Чернігівщини змінити Конституцію?

Наметова кампанія багатьох політичних сил почалась вже достатньо давно. Але чи має вона сенс? Що отримують люди від такої інформаційної війни? Напевно, велику кількість складної та сухої інформації, до якої вже давно звикли і яку читає лише кожний п’ятий.

Напевно, такі дії є потрібними для тих, хто ще не визначився зі своїм вибором. Але всі ми розуміємо, що більшість виборців вже давно обсудили кандидатів, снідаючи на кухні. Отримувати свіжі матеріали, читати новини політичного життя та обіцянки кандидатів – це добре, але потрібно ще й висловлювати свою думку не лише в сімейному колі. Таку можливість висловитися дала змогу наметова кампанія політичної партії „Наша Україна”. Відрізняється вона від інших тим, що не роздає брошур та газет, а зовсім навпаки, збирає погляди та бажання мешканців Чернігова та області.

Звичайні люди так чи інакше критикують політиків, уряд та Президента, мріючи та розповідаючи про те, як усе повинно бути, які зміни повинні відбуватися на верхівці „урядового айсбергу”. Ми кажемо, що зі сторони краще видно несправедливість, не доопрацювання, корупцію. Що якби б нам до влади, то ми б змінили все на краще. Що наш політичний вибір найкращий та найвдаліший, а самі лінуємося висловити свою думку про найважливіший державний документ – Конституцію. Але ж саме це і закон, який повинні писати прості люди, яким за ним жити.

Питання, які пропонує анкета висловлені чіткою й зрозумілою мовою. Ці питання є тим кістяком, який і потребує змін. Українське суспільство вимагало зменшити кількість народних депутатів і ось це питання включено, будь-ласка, підходьте, відмічайте свій вибір, а ми боїмося. Чому? Адже ми самі творимо свою історію, самі приймаємо рішення в колі своєї родини щодо побутових питань. Чому ми не можемо об’єднатися родиною народу, молодої країни та дати відсіч депутатському безчинству? Нам потрібно дати відповідь на запитання щодо скасування депутатської недоторканості. Скільки ще ми будемо сміятися з бійок народних обранців у Верховній Раді? Скільки ще ми будемо терпіти злочини скоєні ними та членами їх сімей, які так ніколи і не розслідуються? Вони не кращі за нас, а може ще й гірші, нижчі. Влада змінює людину, це доводити не треба. Чи нормальна людина буде бити пики, плюватися, вибивати двері й кидатися яйцями, які до речі зараз дуже дорогі. Якби ми побачили таку людину на вулиці, ми б сказали, що вона хвора. Ми виховуємо своїх дітей бути чемними, освіченими, мудрими, а самі інколи не поважаємо вибір іншої людини, критикуємо. Але ж усі ми індивідуальні, самодостатні особистості!

Так давайте ж висловимо свій вибір, щоб не кусати лікті, коли вже буде пізно. Бо наше майбутнє й майбутнє наших дітей повинне будуватися нами, а не високо посадовцями. Ми не піддослідні щури, які бігають по наміченому лабіринту й маємо право на краще життя. Потрібно лише прийняти участь, щоб нашу долю не вирішили за нас.

Ісаєнко Ксенія